Почала читати її ще богзна коли, і ось тільки дочитала. Прикольно, що її видали українською, бо загалом очікуєш таке побачити тільки в якійсь дешевій страшненькій обкладинці з хрестами і свічками. Вдалось дослідити, як на мене впливає обкладинка, і так, цей текст заслуговує на нормальну, сучасну палітурку. Формальну оцінку тексту я не дам, бо кожен там знайде те, чого шукає. Але і цей текст для конкретної аудиторії, тому і не всім його й потрібно читати. Так, текст писав християнин і діяч Церкви, і видно. Ні, текст не є настільки суворим стосовно меншин, як очікуєш після перших сторінок: навпаки, бачиш людину у процесі осмислення кризи, і це тягне всі відповідні наслідки — і справедливі зауваження, і дідові нарікання. Але загалом книжка чудово працює як розвідка про мислення і самопочуття християн конкретно зараз. Я з симпатією ставлюсь до них, і я не належу до меншин, то мені читати було легше, ніж багатьом іншим.Ну, і є прикольні, хоч і тонкі жарти. Коротше, обережно підходьте. #penny_reviews