Майже дочитала, і це дуже прикольна штука про те, наскільки хитка наша психіка, якщо біле назвати чорним😆Згадую повість Кобо Абе «Зовсім як людина», де персонаж несподівано для себе розуміє, що довести комусь, що ти людина майже неможливо. Відчуття приблизно як після типових заяв Трампа — це я божевільна, чи світ зʼїхав з глузду?«Може збрити вуса?». З цього невинного питання до дружини починається абсурдна історія божевілля головного героя. Майже все життя він був із вусами і передчував реакцію оточуючих, коли вони побачать його цнотливу гладеньку шкіру. Але жодної реакції. Ніхто нічого не коментує. Ба більше, дружина запевняє його, що він ніколи не носив вуса. Його найкращий друг теж усе заперечує. Що це? Підступна змова? Жорстокий жарт дружини? Може вона втрачає глузд? Або це він дійсно божеволіє? Спроби подзвонити друзям або приїхати до батьків закінчуються страшним відкриттям — дружина каже, що він із цими людьми ніколи не дружив, а його батько помер рік тому😅 В очікуванні психіатра він приходить до висновку — його дружина змовилась із його найкращим другом, щоб заплутати його, закрити у лікарні і спокійно крутити роман! Треба швидше тікати з країни… Вже цікаво, чим це все закінчиться, але тепер у мене ще менше бажання пофарбуватись у брюнетку😂