Настали якісь температурні дні, коли дивишся навколо і відчуваєш себе божевільноюСаме тому я вважаю Франца Кафку найвидатнішим письменником 20 століття, бо у своїх романах він чудово передав почуття розгубленості людини, яка живе у світі дивних правил без логіки, нескінченної бюрократії і абсурдних законів. І вже ціле століття нічого не змінюється.У «Процесі» героя обвинувачують у злочині, але він не може навіть вибудувати свій захист, бо йому не кажуть, у чому він винний. І його життя, як і наше зараз, перетворюється не нескінченну біганину по адвокатах і конторах без якогось конкретного плану, в надії довести, що він не винний у тому, чого він не скоював.«Україна винна, що на неї напали»У «Замку» головний герой прибуває до села, щоб виконати роботу, але Замок, де йому мають дати вказівки, недоступний. І він не може виконати роботу, бо не може потрапити у Замок, де йому мають сказати, яку роботу він має виконати.«Віддайте нам свої ресурси, а ми скажем Європі, щоб про вас подбали»У «Зниклому безвісти», іронічно сьогодні, головний герой переїздить в Америку, і стикається з нескінченними бюрократією і ворожістю, схожими на їх нескінченні хмародери і затори на дорогах. Він відчуває вбиваючу самотність у величезному мегаполісі і покинутість у цьому мурашнику з людей.«Якщо б ви дали вбити себе раніше, то вас раніше і припинили б вбивати».Україна зараз, як Йозеф К, який перетворився на жука і намагається потрапити у Замок, де на великому троні сидить качан кукурудзи залитий автозасмагою. Майже усі його романи незавершені, а це дає зараз маленьку надію, що в Замок все ж можливо потрапити, а Карл Россман все ж зміг знайти своє місце у вже упорядкованій і логічній Америці.