Інозитол🦋Більше слів, ніж справи, чи шось в цьому таки є?Ч. 1 Цо то є й нахіба воно нам?Ну, як завжди, перед тим як вірішувать чи тре його куплять, давайте розберемося шо то взагалі таке👇.Отже, інозитол — то такий шестиатомний цукро-спиртик, десь в половину солодший від звичайної цукрози (його тому, наприклад, додають в деякі енергетики, коли дуже хочца на банці написати зеро шугар🥤). Колись його обзивали вітамінкою В8, але потім розжалували до вітаміноподібних сполук. Чого🤔? Ну бо шоб називатись тру-вітамінкою, має виконуватись дві кондиції: сполуку обов’язково тре накушувать, а не синтезувати (з невеличким виключенням у вигляді Д-шкі, про неї розбирала тут), а по-друге — за довготривалої відсутності цієї сполуки в вашому житті тре відкинути копитця, ну аби якісь інші кінцівки. Дореч, про усі Б-шкі розбирала в трьох частях, починаючи ось тут.Лан, повертаємось. Вперше його з м’язів наковиряв у 1850 дядько Йоганнес Шерер, хоча ось тут розповідають, шо нещодавно накопали 500-річну аптечку з ним десь у Південній Африці😱. Вже бачу маркетологів, строчащіх «Чудотворна таємниця наших предків… бігфарма скриває» (вон аж в Африці закопала).Так що ж він робить в тілі й кіко нам його тре?Спочатку варто зазначити, шо його існує 9 форм, основна — так званий міоінозитол (бо як в м’язах наковиряли, так і назвали), й це овер 90% вмісту усього інозитолу в тілі, й найпрекрасніше: наш організм прекрасно його синтезує (десь підзасмутились копірайтери одного відомого сайту Ай🌱… і бог з ними). Друга — д-хіро-інозитол, ось його ми з нуля насинтезувати не можемо, тре кушать, але ось трохи конвертнути з міо-інозитолу нач здатні. В чом різниця? Просторовій організації -ОН груп, в них вони стирчать в різні боки. Шоб вас не грузити, скажу, шо решта 7 форм досить рідко зустрічаються й в невеликих кількостях, то ж на них зосереджуватись не будемо.По функціях: інозитол виступає скромним попередніком кількох вторинних месенджерів (сигнальних молекул) в деяких клітинках й процесах. Не вражає🤔? А зараз я скажу де й в кого.🔹В інсуліновому сигналінгу (пінає клітинки, шоб глікоген синтезувавсь й на інсулін реагували)🔹У фолікул-стимулюючого гормону, промотує дозрівання ооцитів (шоб красиві здорові яйцеклітинки утворились)🔹В регуляції тестостерону в баришень🔹В рухомості й мітохондріальній активності сперматозоїдів🔹В сигналінгу нейротрансміттерів, зокрема серотоніну й дофаміну (про них розбирала тут)🔹Ну й в усіляких дрібницях типу осморегуляції, балансу мікробіоти, остеогенезу (коли кісточки утворюються) й т.д.Вже цікавіше? Але ще раз: це не він сам відповідає за ці всі функції, його похідні є гонцем, без якого клітинки між собою не домовляться й діла не буде☝️.Якщо здорові й бодрі, то насинтезовуємо ми його десь 4 г/день, як поїсти бобових/горіхів/цитрусів — ще грам докинемо.Але чи цього достатньо🤔? (Рубрика «дивіться в наступній серії»)Лан, відпускаю вас на сьогодні, в другій частині (спробую в чт🙈) розповім, коли його має сенс додатково приймать, а коли то маркетингова дурня, шо кажуть дослідження, й чи можна з цим ділом перебрати.Питання/побажання/возмущення туди⬇️, підтримати графоманію сюдиА я пішла за черговою пачкою серветок🤪🤧