Все про жири в харчуванні й не тільки🥓🥑Ч.1 Знайомство з сабжемтак, ну про білочки й сахарочки в харчуванні було, а жирочки увагою обділили, тож виправляюсь й давайте поговоримо про цей елемент їжі, навколо якого, як на мене, найбільше чуток й легенд. Сьогодні розберемо шо ж це за звір такий, який він бува, нахіба він нам тре й скільки саме. Погнали👇Взагалі жири — то найрізноманітніший клас сполук, дивлячись на представників якого часом складно визнати в них родичів (гляньте, наприклад, на формулу якогось сфінголіпіду й триолеїну, й спробуйте знайти шось спільне). В цілому то є залишок якогось спирту, до якого причепився один чи декілька залишків ВЖК (вищі жирні кислоти). Ми усіх перековирювать не будемо, зосередимось на тих, які наїдаємо — харчових ліпідах, вони ж тригліцериди. Тобто утворюються вони, коли гліцерол — спирт такий, солоденький, част юзають в кулінарії й медицині — начіпляє на себе три різних чи однакових ВЖК. А ось від того, які саме ВЖК він начіпляє, й залежать властивості жирку, його форма й «корисність».Які ж вони бува?🔹Жирки з рослинок. В них здебільшого ненасичені ВЖК, тому вони ріденькі, ну й бенефіти для здоров’я теж від тієї ненасиченості. Якщо спрощувати, вони додають «хорошого» холестерину й не додають «поганого» (хоча там трохи складніше, але най буде), й також омега-3 кислоти в складі додають протизапального ефекту (про омежок розбирала тут).🔸жирки з тваринок. Там, навпаки, переважна більшість ВЖК — насичені, тому ці жири тверденькі (принаймні за кімнатної температури). Чи то є зло? Нє. Як не перебирати, то цілком собі корисна штука в плані енергії, побудови структур клітинок та й на синтез гормонів підуть. Але ось як почати систематично їх переїдати, то й «поганого» холестерину собі наробить можна й ризики, шо серце стане, підвищити.♦️синтетичні. Це коли беруть ненасичені й легким рухом руки, тобто додаванням гідрогенів, їх насичують (як ото радянський маргарин — то воно). Але біда — часто гідрогенчики чіпляються не з одного боку молекулки, як тре, а з різних, шо є транс-конфігурацією, й власне тому вони й обзиваються «транс-жири». Осьо неприємні й навіть потенційно небезпечні товариші: й бляшок в судинах наробити можуть, й ожиріння в гості запросять, й Альцгеймера напровокувати, й до депресняку додати (ну звісно, поїв ото шось з фритюрниці й сидиш товстий з бляшками й нічо не пам’ятаєш, яка вже тут радість. Вибачте😅).То скільки ж нам його треба? В цілому ФДА тут нааналізувало й нарахувало, шо наїдати бажано жирків десь на 25–30% від усього денного калоражу. Кажуть, якщо до 78 г/день, з яких тваринних буде до 20 г, а транс — до 2 г, то буде ок👌.Де ж їх взяти? А майже усюди, ось, наприклад:— Вершкове масло → ~82% жиру— Сир твердий (типу чеддер/гауда) → ~25–35% жиру— Свинина (середньо жирна) → ~20–30% жируПо рослинках:— Оливкова олія → ~100% жиру— Горіхи (мигдаль/волоські) → ~50–70% жиру— Авокадо → ~15–20% жируУсьо. Гадаю, для знайомства досить. В другій частині поговоримо про функції, вплив на здоров’я й відповім на ваші запитання. Як хочте підтримати — то сюдойОбняла 🤍