«Це наслідок вибору за останні 20 років».Цей мій коментар у Threads зібрав 29 тисяч лайків. І насправді ця фраза однаково добре описує те, що сталося за цей час і з Росією, і з Україною.Перші роки Путіна: повернення Чечні силою під контроль Москви, розгром незалежного НТВ, поступове підпорядкування Кремлю ключових медіа та великого бізнесу, побудова вертикалі влади. На тлі вибухів житлових будинків 1999 року та війни в Чечні популярність Путіна різко зросла. І більшість росіян усе це влаштовувало.Їм був важливий насамперед рівень життя, а Путіну фантастично пощастило з багаторічним періодом надвисоких цін на нафту. Класичне ресурсне прокляття. Суспільство обміняло свободу, незалежні медіа та інститути на зростання доходів і вигадану «стабільність».В Україні на початку 2000-х відбувався зовсім інший процес. За президентства Ющенка запрацювала парламентсько-президентська модель, зберігалася реальна політична конкуренція та свобода слова. Україна різко розвернулася в бік Європи та НАТО. У 2006 році Голодомор був на рівні закону визнаний геноцидом українського народу, держава почала системно відновлювати історичну памʼять та українську національну ідентичність. ВВП України зріс з $86 млрд у 2005 році до $181 млрд у 2008 році. Потім прийшла світова фінансова криза, і у 2009 році ВВП впав приблизно на 15%.Команда Ющенка пересварилася, багато реформ залишилися незавершеними, корупцію не перемогли. Але стратегічний напрямок був правильним: національна свідомість, історична памʼять, європейський вибір, конкурентна політика, свобода слова, ринкова економіка та інтеграція із Заходом.Я переконаний, що значною мірою саме цей фундамент дозволив Україні не загинути як державі у 2014 році, а потім вистояти у 2022-му.А що робило суспільство? Одним із символів ставлення до Ющенка став гумор про «пасічника» та «сеньйора Голодомора». Люди аплодували. А в 2010 році українці обрали президентом Віктора Януковича.Минуло півтора десятиліття, і виявилося, що Голодомор, українська мова, власна історія, Європа, НАТО та незалежність зовсім не смішні.Вибір має дуже довгі наслідки. Іноді над тим, над чим суспільство сміється сьогодні, через 15 років доводиться боротися зі зброєю в руках.