Погляд на плівки Міндіча з дивана.Я теж, як і всі, читав нові записи з так званих "плівок Міндіча".І мене на моєму дивані найбільше вразило те, як у Сенсбанк (це колишній Альфа-банк) призначають голову правління та Наглядову раду.Виявляється, весь цей складний корпоративний процес займає рівно 10 хвилин!Призначають людей без репутації й без досвіду роботи в наглядових радах або в топменеджменті приватного бізнесу на величезні зарплати. Головний критерій – явна схильність до підкорення та приналежність до тусовки Міндіча і його друзів. Жоден нормальний приватний власник ніколи в житті не призначив би таких людей керувати своїм банком.Як з’ясувалося на плівках – їхня головна перевага – лояльність, а головне завдання– зробити так, щоб грошовий потік йшов "куди треба".А чому так вийшло? Тому що Сенсбанк був націоналізований українською державою.Я зараз не буду розбирати, правильно чи неправильно його тоді забрали. Але хочу нагадати інше. Десь два роки тому був точно такий самий шалений драйв щодо націоналізації компанії Київстар.Нагадаю коротко для тих, хто забув суть. Офіційно нам тоді розповідали історію про "російський слід" і страшного підсанкційного Фрідмана. Хоча насправді компанія на 100% належить міжнародній групі VEON, де Фрідман давно заморожений і ні на що не впливає.Але був один дуже смачний нюанс. На рахунках Київстару тоді накопичилося близько 18 мільярдів гривень (це десь півмільярда доларів) – бо дивіденди за кордон під час війни платити не можна. І хтось дуже захотів цим кешем покерувати. (до речі, я тоді робив великий пост про цю ситуацію – залишаю посилання в коментарях)Так от, на відміну від Сенсбанку, який на той час був збитковим, Київстар був і є дуже успішно керованою та високоприбутковою машиною.І от я хочу сказати: припустимо, його б таки націоналізували.Напевно, тепер, після оцих плівок Міндіча і того, як весело призначають керівництво і взагалі управляють Сенсбанком (і у скільки скандалів він потім вляпався), ми всі чудово розуміємо одну річ.Ми розуміємо, НАВІЩО українській державі так сильно хотілося націоналізувати Київстар. І що потім з ним хотілося б зробити. Не знаю вже кому – не обов’язково Міндічу, до речі.Але думаю, тепер ми всі чудово бачимо: націоналізація якогось великого активу цьому активу точно не йде на користь. Принаймні поки багато базових речей не будуть виправлені самою українською державою.І слава богу, що Київстар вистояв! Компанія знайшла кілька геніальних ходів, запросила до Ради директорів колишнього Державного секретаря США та ексдиректора ЦРУ Майка Помпео, а також отримала лістинг на біржі NASDAQ у Нью-Йорку. Молодці – зуміли захиститися!І там теж є моя невелика допомога – я тоді активно виступав з дивана на підтримку Київстару і проти його націоналізації.А що ви думаєте? Держава здатна бути ефективним менеджером для компаній?Петро Чернишов