В кінці березня на фасаді, поруч з центральним входом до споруди Ірпінської Біблійної Церкви зʼявилися чотири памʼятні дошки з портретами — троє військових і цивільний волонтер. Збереження памʼяті героя, який поклав своє життя, захищаючи свій народ від ворога була цінна для авторів Священного Писання ще й тому, щоб навчити нас, що історія — це не лише цифри і статистика, і не лише абстрактні «герої». Портрет на стіні перетворює абстрактного «героя» на конкретну людину з обличчям, іменем та історією. Це нагадує, що за нашу свободу платять життям реальні люди, які жили поруч. А ці чоловіки були поруч у хороші часи, у праці, у служінні, у посвяті. Для нашої церковної родини — ці чоловіки з посеред нас є прикладом прийнятої відповідальності у лихий час, яка варта подяки і пошани. Дуже потребуємо нових поколінь, які будуть рости усвідомлюючи власну відповідальність за земну батьківщину. Для нас це також моральний обовʼязок перед родинами загиблих. Через публічне визнання подвигу близької людини ми висловлюємо нашу підтримку і вдячність. Це свідчення того, що жертва їхнього сина і чоловіка не забута. Згадуючи сьогодні захисників, яких немає серед нас просимо у Господа потіхи для їхніх рідних, справедливого миру для нашої країни, збереження й повернення наших захисників.