Пасторський щоденник | Але те маєш, що ненавидиш вчинки николаїтів, які і Я ненавиджу... Але ...

«Але те маєш, що ненавидиш вчинки николаїтів, які і Я ненавиджу... Але Я маю дещо проти тебе, бо там у тебе є деякі, котрі тримаються вчення Валаама, який навчав Валака вводити в спокусу ізраїльських синів: їсти ідольські жертви та чинити розпусту. Також ти маєш і тих, які тримаються вчення николаїтів, яке Я ненавиджу.» Обʼявлення 2:6, 14-15 Вкрай скупі рядки Обʼявлення про николаїтів різноманітним чином висвітлюють ранні отці:▪️Іриней Ліонський вважав їхні ідеї спотворенням вчення диякона Миколи й ранньою формою гностичного антиномізму, головна теза якої в тому, що тілесні гріхи не шкодять духові. ▪️Климент Александрійський, навпаки, захищав самого Миколу, але зазначав, що деякі християни перекрутили його вчення про умертвіння плоті й перетворили його на виправдання гедонізму та сексуальної розпусти. ▪️Тертуліан описує николаїтів як секту, що не лише практикувала статеву аморальність, але й толерувала участь у поганських трапезах і культових бенкетах. ▪️Іполит Римський називає їх гностичною течією, яка виправдовувала бажання плоті переконанням, що тіло призначене для бажань, а дух лишається чистим незалежно від поведінки. За отцями церкви можна сказати, що николаїти — це течія, чи секта всередині церкви, яка на основі фальшивого вчення спотворила Павлові слова про свободу у Христі, що вело до сексуальної вседозволеності та участі у корпоративах з язичниками, які неодмінно включали застілля з їжею, якою свідомо поклонялися ідолам. Єдиний шанс на такий погляд на николаїтів — це друге згадування апостола Івана про них у посланні до церкви у Пергамі (Об. 2,14-15): там цей гріховний спосіб життя слідує за описом старозаповітньої історії, де Валаам навчив царя Валака, як аморальністю позбавити євреїв Божого благословляючого захисту (Числа 31,16). Ототожнення у тексті («також…»), виглядає, дало отцям таке натхнення. Ну і, ймовірно, могло існувати ще й яке усне передання з подібним тлумаченням. Як би не було, що николаїти, що Валаам дозволяють нам побачити що ненавидить Ісус. (Ріже вухо словосполучення «ненавидить Ісус»? — мені теж, але то правда: є вчинки і вчення які Господь ненавидить). Яке може бути з цього застереження для нас сьогодні? Очевидно, що глобально нічого не помінялося і в середовищі українських євангельських віруючих росте кількість духовно незрілих християн і християнок, які вважають що сексуальні стосунки поза шлюбом чи до шлюбу — це не такий вже і гріх, що споживання порноконтенту — то не такий вже і гріх, що цікавість до різних духовних окультних практик інших релігій — то не такий вже і гріх. На превеликий жаль, росте і кількість служителів, які толерують такий погляд або таємно його поділяють. Двічі апостол передає відношення Ісуса: «Я ненавиджу». Це виказує Ісусове відношення до таких практик і такого розуміння. Це відношення формує і нашу поведінку до сексуальної аморальності і окультних (ідолопоклонницьких) практик. Бережи нас Господь!