Паркани UA

Коли мене питають, чому стріт-арт… Та ні, ніхто не питає, це я сам з собою веду діалог, чому я обрав саме стріт-арт у якості хобі 😁По-перше, не я його обрав, а він мене. Мабуть, так з усіма буває, коли вони починають чимось цікавим займатися 🔥По-друге, це прекрасна можливість пізнати своє місто та інші міста, куди потрапляю. Бо лише пішки можна вивчити й відчути місто. А те, що я дуже люблю піші й довгі прогулянки, тільки плюс 🏘По-третє, стріт-арт – це голос міста. Надто це стосується анонімів, хоча не тільки їх. Вуличне мистецтво здатне розповісти про місто дуже багато. Мова, звісно, не про традиційні краєзнавчі моменти, а про spirit (на жаль, не зміг підібрати більш точного слова українською), те що відчувається на душею 🔆По-четверте, поринаючи у світ стріт-арту, розумієш, наскільки він нескінчений, різноманітний, а головне - справжній. Вулиця завжди дуже відверта і безпосередня. Впевнений, кожен поціновувач мистецтва (як способу самовираження) передусім цінує ці якості 💯#about_me #streetart

Далеко не всі художні задуми можна втілити за допомогою мозаїки. Наочний приклад: панно на вулиці Великій Житомирській, 23 🧐Це новодєл біля скверу Київських інтелігентів. Його створили за ініціативи декількох громадських організацій у 2015 році. За задумом, панно має нагадувати про любов і дбайливе ставлення до свого міста. Діти, які малюють на мапі Києва, символізують нове покоління. Також на панно є Божі заповіді та два псалми. Кажуть, що написи вночі світяться (не знаю, не перевіряв). Створював мозаїку Костянтин Скритуцький 🧐То що з цією мозаїкою не так? У мене, як у споглядача, головна претензія – нечіткість зображення. У гонитві за фотографічною деталізацією втрачається різкість малюнку, а написи дуже важко читати. Ще, в сонячну погоду панно виглядає блідим та трохи відблискує, що не додає плюсів його сприйняттю. Очевидно, що такий малюнок явно не підходить для виконання мозаїкою. Адже мозаїка – це скоріше стилізація під ікони, схематичність, плакатність зображення, але не оце все 🧐#kyiv #mosaic