Пара кадрів

Цей час мав настати і тепер я збираю на потреби свого підрозділу. Розчехляйте гаманці, підписники ЗБІР ПІХОТИНЦЯМ 🇺🇦Прошу підтримати збір мого підрозділу спрямованого для покращення становища ПІХОТИ на полі бою, а також покращення нашої логістики, шляхом відремонтованих квадроциклів, які кожного дня вивозять ПІХОТІ забезпечення. ❔НА ЩО БУДУТЬ СПРЯМОВАНІ КОШТИ❓- ТЕРМОНОСКИ З ПІДІГРІВОМ - ⁠РЕМОНТ 2 КВАДРОЦИКЛІВ- ⁠ВИДОВЖЕННІ АНТЕНИ ДО РАДІОСТАНЦІЙ ТА ПАВУКИ(щоб піхотинець не вилазив з укриття для підтримання звʼязку) - ⁠ВІДЕОКАМЕРИ ДЛЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ З УКРИТТЯ. - ⁠ПАВЕРБАНКИ - ⁠ПЕРЕХІДНИКИ ДЛЯ ФПВ БАТОК ‼️РОЗІГРАШ‼️БЕРИ УЧАСТЬ У РОЗІГРАШІ 3-Х ПРИЗІВ, А САМЕ:❕ЗА ДОНАТ ВІД 150 ГРН - КАЦАПСЬКА ФПВ КВН. ❕ЗА ДОНАТ ВІД 200 ГРН - ТРОФЕЙНИЙ МАГАЗИН ВІД АК-12❕ЗА ДОНАТ ВІД 300 ГРН - ТУБУС ВІД ГРАНАТОМЕТА. (Якщо приймаєте участь, то вказуйте будь-які свої контактні данні, або нікнейм або номер телефону) 📌ЦІЛЬ ЗБОРУ: 150.000 грн. 📌НОМЕР КАРТИ БАНКУ: 4874 1000 2310 1903📌Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/8Jhjg127mc ПІХОТА буде дуже вдячна вам за допомогу і я особисто також. Прошу кожного зробити репост. Кожен донат, та Ваша підтримка наближає нас до мети — знищити ворога. Дякую кожному, хто не втомлюється допомагати та підтримувати 🫡🤝

Mists of the Past / Fra Piazza del Popolo (1925)Режисер: Андерс Вільгельм Сандберг Данський німий і дуже елегантний драматично-романтичний фільм, який можна легенько приписати до тегу #італійське_літо, бо дія відбувається в Римі і це місто тут дуже цікаво закарбовано. Десь романтизовано, десь по-літературному атмосферно і мистецьки гарно. Мені особливо зачепились за око 3 речі і вразили водночас:1. Карнавал.Це другий підряд переглянутий данський німий фільм який поєднує документування Карнавалу та виділення йому важливої ролі в сюжеті (інший - «Джокер» 1928 року, дуже рекомендую знову). 2. Робота з інтер'єрами та екстер'єрами.Зовнішні обставини за візуальне оточення героїв тут дуже важливі. Це ж Італія, мистецтво навколо. І воно просочується крізь шкіру, мармур статуй та оббивку меблів, доповнюючи історію. Було неймовірно цікаво розглядати ці тисячі прекрасних деталей навколо, їх історію та геометрію.3. Жваве нашарування подій в сценарії, котрий не залишає жодну деталь осторонь.Тепер так не пишуть, оце кіно було 🤌 І все одно є чим здивувати досі. Драма-лама не то слово. Але все таааак вишукано. 3 любовні лінії на 2 покоління, трохи трагедії і жменя розбитих сердець, а в кінці драка з холодною зброєю 🗡Дивилась відреставровану версію на офіційному сайті Данського інституту кіно. Проте зауважу, що версія хоч і з англійськими інтертитрами, але зовсім без звуків, тож може бути незвично дивитись фільм в абсолютній тиші. Мені ж це навпаки дало змогу сфокусуватись трошки більше.

Щастя сім'ї Каракурі (Katakuri-ke no Kōfuku, 2001)Жвавість ++Оригінальність +++Краса ++Загалом +Чотири покоління Каракурі очікують коли добудується дорога, що принесе сель з грошей в найведмежіший кут Японії, де стоїть їх готель, і всі проблеми і негоди буде змито. В очікуванні цього дня репутацію закладу треба берегти — але заковика: кожен хто ночує в готелі, помирає з тієї чи іншої причини.Ця зав'язка, вкупі з дивним візуальним рядом і раптовими нападами мюзиклу могла б породити щось культове — але на жаль, що робити з нею далі творці не придумали — люди просто продовжують вмирати, розбавлені випадковими подіями і караоке (не метафора). Сценарна близькодія, повторюваність і відсутність будь-яких причин феномену породжують відчуття довгої серії сіткому з 90-х або ж реального життя (в найнеприємніших його проявах). Краще б вже будували з трупів третій поверх готелю чи щось таке.З іншого боку, кіно яке взагалі не намагається мати жанр — завжди цікавий досвід, навіть коли його післясмак це "🤨".