Стосовно того, чому на ютубі досі немає відео.Я обіцяв зняти відео на ютуб, але з того часу багато що змінилось, тому хочу написати допис, який прикріплю в телеграмі, постараюсь відповісти на всі запитання за разНа жаль, кожна історія має свій початок та свій кінець.Тому почнемо з початку. Коли я створював Пана Витвицького - в мене був величезний соціальний запит на справедливість. Я в минулому був сам секстистом та мізогіном, далі звісно ж переріс це, тому коли я бачив у чоловіків мого або старшого віку те, що сам колись важко викорінив, — це спонукало мене пояснити їм хибність їхніх тейків. Важливо сказати, що я не був новачком в соціальних мережах. Хоч по першим відео на цьому каналі цього і не скажеш, але я вже мав величезний бекграунд досвіду в зйомках та монтажі, в мене в 14-18х роках були Ютуб та ТікТок, де на кожному було по 700 тисяч підписників, тому в контенті я разбіраюсь!Перші відео були такими гавьоними, бо я просто забув як я це робив за 4 роки паузи 😅 Тоді я відео робив стабільно по 1-2 в тиждень, без пауз. Навіть якось зробив челлендж, коли ледь не 4 відео виклав за тиждень, настільки я горів цим. Час йшов. З цим часом дорослішав і я. А разом з ним і пішов мій запал пояснювати в 40 чи 50й раз те, про що я говорив ледь не в кожному відео. Я щонайменше 40 відео пояснював одну і ту ж саму точку зору, але різними словами.Якщо звести всі мої відео в "булети" то:1) Сексизм це погано.2) Нам треба не рівні права по принципу "ну це роблять чоловіки знач і жінки должні, а права в яких враховуються індивідуальні особливості людей (безкоштовні прокладки і нормальний графік для жінок з урахуванням їх циклу ЯК МІНІМУМ) 3) СЕКСИЗМ ЦЕ БЛЯДЬ ПОГАНО, ЖІНКА ТА ЧОЛОВІК ЦЕ ЛЮДИНА, А НЕ ОБ'ЄКТ! Зрозумівши, що я йду в самоповтор - я вирішив трішки змінити вектор контенту. Повернутись до того, з чого я починав ще свій канал. Тому почав завозити в Український ютуб американські шоу. Які, до речі, стали найуспішнішими на моєму каналі. І от одного дня я сів за сценарій і мене паралізувало... Я не знаю, що ще я маю сказати, чого б я не казав раніше.Оглядати те, як погано живуть інші - мені не подобалось. Казати, що сексизм це погано в 60й раз... Я ж не папужка. Та й будувати аудиторію довкола ненависті я теж не хотів. Ви точно більше, ніж просто злі люди яким би тільки пазлиться на когось!Того дня, коли мене паралізувало - хлопчик Сірьожа жив. Але от пан Витвицький помер.Я зрозумів, що Пан Витвицький тепер це Дон Кіхот який бореться проти вітряних млинів. А я не хочу бути Дон Кіхотом і тим паче боротись з млинами.Я хочу залишити після себе щось більше, ніж просто спогад, що він крінж оглядав.Тому, так як я закинув свій перший ютуб канал та тікток, бо зрозумів, що МЕНЕ в цих відео немає. Так одного дня я зрозумів, що від Пана Витвицького залишився лише приємний спогад минулого і будь-яка спроба його повернути - буде споріднена з тим, як люди, які не можуть прийняти смерть свого домашнього улюбленя - не хоронять їх, а висушують тіло та тримають в квартирі як "живих". Сірьожа вирішив рухатись далі, залишивши Пана Витвицького в Ютубі 22-25 років. І знаєте, хоч по мені і не скажеш, бо я чомусь мало розповідав про себе в своїх відео, але я ще й книги пишу. Так, мною були написані 2 книги. Першу світ побачить приблизно ніколи, а от друга вже значно цікавіша. Вона розповідає про підлітків з Черкас, які зустрічають своє повноліття разом з Війною. Це було моє переживання подій 22 року. У цьому всесвіті люди живуть не самі — всі містичні істоти нашої міфології (хухи, лісовики, песиголовці, чорнобог тощо) живі. Вони впливають на світ і є його частиною. Я хочу нарешті завершити цей роман і видати його. Сподіваюся, протягом наступних двох років зможу порадувати вас цією новиною. Звісно, якщо ви взагалі любите читати. А якщо не любите, ну шо, доведеться зробити її дуже успішною та зняти фільм, щоб ви подивились. Ви вибаглива аудиторія...