Ївга подала мені ідею - і вона виглядає мені логічною - звідки береться конструкція вигляду "Сталін хотів"; тож так як сьогодні на цьому каналі день критики освіти, я цією ідеєю заділюсяКрок перший: історія викладається в школі як зв'язний наратив; оповідь про те, що відбувалося і як ми до того прийшли; як я вже казав - це наслідок того, що і історія політизована, і шкільна програма вимагає спрощення.Крок другий: в тій самій школі, на сусідньому уроці літератури учнів вчать інтерпретувати тексти. Вчать їх, знову ж таки, спрощено: "ось є текст, в ньому герой сидить в подавленому настрої в кімнаті з синіми шторами; що саме автор хотів сказати нам синіми шторами, давайте подумаємо?"(Це реально спрощене викладання навички розуміти, що художній текст зазвичай має не лише безпосередньо те, що написано, але й те, що мається на увазі атмосферою/деталями/акцентами; дуже спрощений курс читацької грамотності, який при тому виглядає людині, яка ніколи не буде займатися інтерпретацією текстів, як якась дичина яка не має стосунку до реальності (...з іншого боку, чи часто вам в житті треба було шкільну формулу з фізики згадати))Крок третій: історію часто вчать з акцентом на персонах, а не на процесах; тому є три сотні пояснень, але в шкільному підручнику буде "Сталін наказав", "Черчилль вирішив", "Ющенко підписав", а не про процеси. В шкільному підручнику особистості при владі поводять себе трошечки як автори історичного наративу.Крок четвертий: навичка з літератури ("що хотів сказати автор") переноситься на історичний наратив ("що хотів зробити Черчилль"). Привіт.Важлива ремарка стосовно кроку другого: формулювання "що хотів сказати автор", насправді, дуже, дуже, дуже сильно спрощує усю літературознавчу традицію 20 сторіччя; тому що ми живемо в постмодерні, і стверджувати, що:- існує єдино правильний спосіб інтерпретувати текст- цей спосіб прямо і однозначно задається автором- авторська інтерпретація власного написаного тексту має більшу силу ніж читацькаВже не дуже можна.Але про це, а також про Ролана Барта і що таке насправді смерть автора - пізніше.