#маю_думку Давно хотіла про це написати, а тут воно якось кристалізувалося нарешті.Чи людина вибирає, щоб їй було боляче? Про свободу волі.Є декілька популярних думок в психології, які зводять, я б сказала, вибір, волю та вигоду в абсолют. Це концепції на кшталт "вторинної вигоди", "тільки ми обираємо як реагувати", "якщо людина вибирає бути в Х, то її все влаштовує" і фраза, яка дуже тригернула мене кілька днів тому (хоча авторку я ніжно люблю і моє ставлення до неї не погіршилося) - "якщо людина хоче травмуватися, вона травмується". Я розумію, чому вони існують. По-перше, вторинна вигода має деякі емпіричні підтвердження, наприклад, в медичній сфері. По-друге, концепт, що людина контролює все в своєму житті, дуже заспокійливий. Світ великий і хаотичний, а ми маленькі м'ясні мішки, які на секунду вічності зазирнули на тусовку до інших, таких само, мішків. Концепція вибір-воля-вигода зводить хаотичність до якоїсь притомності і дає ілюзію прозорості і передбачуваності поведінки та мотивацій інших людей. Вона дозволяє не зійти з ґлузду від всієї несправедливості світу. *глибоко зітхає*Я вважаю, що вторинна вигода має повернутися туди, звідки вийшла - в професійні кола психотерапевтів та медиків, використовуватися лише в тих випадках, коли немає інших пояснень, а не щоб створити собі shortcut, а широкою публікою не використовуватися взагалі ніколи. І що концепти "тільки людина вибирає..." або "якщо людина хоче травмуватися..." - це неймовірне спрощення, яке нікого не доведе до добра. Більш того, це спрощення глибоко помилкове.Концепт свободи волі драматично перебільшений. Людина вибирає значно рідше, ніж хотілося б думати. Ще рідше людина вибирає в моменті. Так відбувається, тому що в моменті, особливо під час стресу, людина часто не встигає обробити весь масив інформації: її увага вибіркова, а мозок реагує лише на ключові дані. В тексті це можуть бути конкретні фрази, в розмові - тон, міміка, поза. Важливо, що ця ключова інформація індивідуальна та може бути геть не такою, як планувалася автором.Тригер - це ключові дані. (тому я, повертаючись до початку посту, запам'ятала фразу "якщо людина хоче травмуватися", а весь інший текст не пам'ятаю)Чому? Бо концепт, який зчитується як запакований в тригер, мозку давно знайомий на рівні нейронних зв'язків, і так само, на рівні людського заліза, знайомо що він небезпечний та вимагає негайної реакції.Розумієте, до чого я веду? Свобода волі перебільшена. Немає часу думати, треба захищатися.Так людина тригериться, і, потенційно, ретравматизується. Чи можна це назвати вибором травмуватися? Бажанням травмуватися? Чи людина справді вибрала, як вона відреагувала? Ну хз, я б посперечалася. В наступній частині розповім про другу, не менш важливу причину, чому я не люблю абсолют вибір-воля-вигода в контексті "людина просто вибирає для себе біль-пиздець-травму". Це вже буде про особисті переконання.