Неочевидний мінус життя закордоном - в голові твоїх друзів ти залишаєшся зліпком минулого себеМене насправді просили писати про досвід переїзду в іншу країну, особливо про щось неочевидне, але я думаю ви розумієте чому я не дуже хочу акцентувати на цьому увагу тут. Особливо на мінусах. Особливо якщо їх настільки небагато як у мене. Але чого б не розказати про цю конкретну штуку. Це такий собі даунсайд того що люди тебе не бачать постійно. Вони спілкуються з тобою в чатах, вони читають твій канал, вони навіть зідзвонюються з тобою іноді. Але бачать вони тебе раз на рік на пару годин в кращому випадку. А потім ти прокидаєшся одним ранком, і розумієш, що якась знайома тобі людина все ще evaluating you as if you are still 20. Це неприємно. І це абсолютно ок, трапляється з будь-ким, чого ти часто не бачиш. Чи в процесі зникнення з певних кіл спілкування. Просто при переїзді закордон воно помножається на якісь неймовірні коефіціенти. Знову ж таки - абсолютно ок і зрозуміло чому. Але ще можна поговорити про те, що люди в принципі не очікують від інших змін по дефолту. А коли бачать зміни, ще й ображаються. Що конкретно мене прям дуже бісить, якщо ви в 20 і в 30 одна і та сама людина - ви живете своє життя якось неправильно. Звісно ж я також зберігаю в собі спогади про людей в минулому. Тих, кого я рідко бачу. Тому можете мені теж за таке тикати, ніхто не ідеальний. But I am trying to keep an open mind.