🤭 Найважливіший документ епохи Наполеонівських воєн розшифровано за допомогою ШІ. На розшифровку пішло 6 годин

217 років шифр мовчав. Потім його за шість годин прочитала машина, якої ще рік тому не існувало.
Наприкінці березня 1809 року, за два тижні до того, як Австрія 🇦🇹 перейшла Інн і відкрила війну П’ятої коаліції, зі штабу віце-короля Італії Ежена де Богарне пішов лист маршалу Огюсту де Мармону.

Наполеон особисто наказав його надіслати 16 березня: шифром, з розумним офіцером, і з одним завданням — сказати найізольованішому генералу імперії, де стоять усі французькі та союзницькі армії.

😁

Ключ не зберігся. Лист потрапив до списків нерозв’язаних історичних шифрів і десятиліттями існував майже лише як чорно-біла пластина в номері Revue historique des Armées за 1969 рік — та ще й із хибною датою, 1807-м. Перший рядок відкритою французькою: «Ви, мабуть, отримали, пане генерале Мармон, мої листи від 8, 14 і 20 поточного». Далі 24 рядки з двозначних чисел, літер і вигаданих знаків.

Близько 1300 шифроодиниць, 155 різних знаків.

Історик Даніель Тан опублікував значення 33 знаків — цього вистачало приблизно на третину тексту. Решту не читав ніхто.

2 жовтня 2026 року інженер SentinelOne Картер Черч, без досвіду криптоаналізу, виклав повну розшифровку. Єдине джерело — та сама пластина. GPT-6 Astra розрізала скан на рядки, сама розпізнала сотні рукописних знаків, відділила варіанти пера від різних символів і лише потім почала ламати шифр.

Модель помітила те, чого не було в таблиці Тана: частина знаків — не літери, а цілі слова (de, que, les, vous, général та інші). Кожне нове значення перевіряли за всіма входженнями на пластині. На все пішло близько шести годин машинного часу. П’ять знаків лишаються спірними; сенсу листа вони не змінюють. Черч виклав транскрипцію, відновлений ключ і код, яким читання можна відтворити.

Те, що вийшло з шифру - наказовий брифінг напередодні війни.

Герцог Данцизький із 40 тисячами баварців у Мюнхені та Пассау. Понятовський із 30 тисячами поляків на Віслі, із загрозою Кракову. Саксонці перед Дрезденом. 80 тисяч французів Даву під Байройтом. 60 тисяч під Ульмом і Донаувертом. Елітний корпус Удіно під Аугсбургом і на Леху. Росіяни йдуть на Австрію. Армія Фріуля — 80 тисяч. Плюс далматинський корпус і резерви в тилу.

Далі — фраза, заради якої лист і писали: Австрію вдарять одразу з усіх боків, і вона «поспішає до своєї загибелі».

Коли надійде наказ виступати, Мармону заборонено лякатися «кількох загонів чи наброду».

Лист має важливе значення для розуміння того, як Наполеон готувався до військових кампаній. До війни треба готуватися. Хто не готується до війни, той програв.

Хто перехитрив противника, той виграв. Це важливий урок для всіх нас.

@paliturka / Підтримати