🤺 Весь світ знову заговорив про Д'Артаньяна. Деромантизація останнього лицаря ФранціїПід час реставрації церкви в Маастрихті, Нідерланди 🇳🇱, було знайдено скелет 🦴. Людина, якій належать останки, була похована під вівтарем, що вказує на її високий статус. У його могилі виявлено уламок мушкетної кулі та французьку монету. Усе вказує на те, що це може бути скелет Шарля де Кастельмора д'Артаньяна — прототипу головного героя роману «Три мушкетери» Олександра Дюма. Місце його поховання тривалий час залишалося невідомим. Його ДНК відправили на експертизу — їх порівняють з ДНК його живих нащадків.Чим реальний Д'Артаньян відрізняється від персонажа Дюма?Шарль Ож'є де Батц де Кастельмор (шевальє д’Артаньян) — реальна історична особа, капітан-лейтенант королівських мушкетерів за часів Людовика XIV. Олександр Дюма в романі «Три мушкетери» (1844) та його продовженнях сильно романтизував і переписав його біографію, спираючись на псевдомемуари Гассьєна де Куртиля де Сандраса 1700 року.У реальності він не міг брати участі в подіях, описаних у «Трьох мушкетерах», тому що в той час йому було близько 10 років. Багато істориків зазначають, що він не відзначався гострим розумом і хитрістю, був доволі жадібним до нагород, погано читав і, найімовірніше, не вмів писати. Нічого не відомо про його романтичні пригоди. 💔У 1659 році він одружився з багатою вдовою Анн-Шарлотт де Шанлеси (баронесою де Сент-Круа). Шлюб був радше з розрахунку, подружжя невдовзі роз'їхалося. У них було двоє синів (Луї I і Луї II). Рід продовжується і сьогодні.У цьому ж році шевальє д’Артаньян купив посаду капітана роти Французької гвардії за 80 000 ліврів 🥇 — величезна сума на той час. Щоб зібрати ці гроші, йому довелося: продати свою попередню посаду лейтенанта; продати посаду капітана-консьєржа Вольєри (пташиного двору); продати право передати цю посаду сину; і все одно не вистачило 4 000 ліврів — їх йому позичили на особисте прохання кардинала Мазарині.Прототипи Атоса, Портоса та Араміса дійсно існували (Арман д’Атос, Ісаак де Порто, Анрі д’Араміц), але вони служили в різний час і не були такою тісною компанією. Д’Артаньян, найімовірніше, навіть не був із ними близько знайомий.У фіналі третього роману циклу — «Віконт де Бражелон, або Десять років по тому»(1847–1850) — Дюма описує смерть героя майже так само, як вона сталася в реальності: 25 червня 1673 року під час облоги Маастрихта. Але Дюма сильно драматизував момент: король Людовік XIV 👑 у сам розпал штурму підвищує д’Артаньяна до звання маршала Франції 🇫🇷і надсилає йому маршальський жезл 🌽. Його останні слова — відома фраза, яку потім часто цитують: «Атосе, Портосе, до скорої зустрічі! Арамісе, прощавай назавжди!»Реальний д’Артаньян загинув від мушкетної кулі в горло, не будучи підвищеним у маршали, у віці 60 років.@paliturka / Підтримати