Я люблю починати свої тексти з фрази "це було весело". Бо це значить, що сцена була дуже класною. Хоча тут і бекстейдж був смішним. Але про все по порядку, так?Ідея мене забруднити була в нас вже давно. Ми обговорювали її деякий час, чекали дощу, смакували деталі. З дощем, правда, так і не вийшло, але відро води дуже добре впоралося зі своєю роботою.Це було весело.Тобто спочатку трохи незрозуміло, спекотно і занадто яскраво. А потім Дорм наказав мені встати в центр калюжі. І ще й облив зверху водою, щоб краще бруднилося.Сядь.Ляж.На коліна.Спочатку Дорм "крутив" мене словами. Я слідувала наказам і вимазувалась в багнюці. А потім схопив за волосся, притис ногами, ляскав по дупці, а коли я висмикнулась і сіла - надавав болючих ляпасів. Чи це було на початку? Дорм наступав на мене, копав ногами, змушував перевертатись і не давав відповзати. Я пищала, сміялась, відпльовувалась від землі і дивилась на нього абсолютно захопленими очима. А потім він розстібнув ширінку."Ти тепер ніби й чистіша, але насправді брудніша", - сказав він коли закінчив.І виваляв мене тепер в новій калюжі. А коли придавив особливо сильно, вирішив, що це виглядає занадто гарно і копняками змушував мене повзти вверх пагорбом. Він обіцяв, що все закінчиться, коли я доповзу. І тому двічі стягував мене за ногу вниз - в другий раз я ще намагалась втриматися, дуже гучно пищала і сміялась. Але все ж таки дісталась верхівки - захекана, налякана і дуже щаслива.А потім я ще їхала в машині абсолютно гола - прикрита лише власним волоссям і плямами засохлої землі.Я ж казала, що було весело.