sNaked Diary #УкрТґ | Мабуть, я хочу тут це написати. Тому що я дуже хочу згадати людину, як...

Мабуть, я хочу тут це написати. Тому що я дуже хочу згадати людину, яка була для мене. Про дідуся.Він не мав вищої освіти, та й середньої, здається, не мав. Але освіта для любові необов'язкова.З ним я могла бути собою - сміятися, плакати, ставити дурні питання, бігати, показувати вигадані танці, вчитися паяти, стукати пальцями по старій друкарській машинці і розказувати мільйон історій та цікавих фактів.Він повісив мені гойдалку на яблуні, навчив залазити на дах веранди, показав як набирати воду в літній душ, ходив ловити зі мною рибу і будував будиночки по всіх кімнатах. Він завжди мене слухав. І в нього завжди був час для мене. Ніколи не було справ важливіших, ніж погратись зі мною.І коли я згадую дідуся, я завжди згадую сонце. Яскраве, таке що аж сліпить очі. І щастя. Коли можна бігти, розкинувши руки, і знати, що тебе спіймають в обійми.Якщо мене питають про те, хто з родичів дав мені найбільше - я згадую його. Людину, яка завжди була для мене.Я люблю думати, що всі ми після смерті повертаємо свої атоми всесвіту. І чому б дідусю не перетворитись тепер на зірку? Таку яскраву і теплу.Йому б підійшло.