Channel Натхнення Пафнутія - @pafnutiymusienko - №1076
Як досягти в Україні церковного порозуміння? Із запізненням щонайменше на тридцять років УПЦ почала говорити про автокефалію. Дуже багато втрачено безповоротно, на сьогодні маємо в Україні вже два церковних стилі, дві юрисдикції, проте це не означає, що не потрібно шукати виходів із патового становища й шляхів до порозуміння. І головною умовою для двох сторін вважаю: одним варто вгамувати риторику цькування, іншим – відкрито визнати, що були неправими всі ці роки, замовчуючи й ігноруючи тверезі заклики і суспільства, і адекватної частини з числа вірних про автокефальний статус. Що й почав робити ректор Київських духовних шкіл архиєпископ Сільвестр, на що ополчилися затяті прихильники московського патріарха, який називає війну проти України священною. Вчора вони зібралися у Вінниці, де з благословіння вінницького митрополита Варсонофія відбувався публічний подкаст з черкаським митрополитом Феодосієм, який відкрито толерує московську ієрархію, захищаючись столітніми церковними канонами. Канони це добре, вони регулюють церковне життя, проте не можна ними підміняти поняття живого існування християн в соціумі, бо й виникали автокефальні церкви, виокремлюючись від єдиної, через неможливість комунікувати з церковним центром – з причин віддаленості, або затяжних воєн, або формування окремих держав на території єдиного колись політично-церковного простору.Гарно дослідив це питання учень владики Сільвестра диякон Артемій Черненко, отець Артемій родом із Чернівців, тому суттєвими є його зауваження саме щодо автокефалії Румунської Церкви, яка була домінуючою на Буковині з 1918 по 1940 роки, і роль румунської держави в цьому. Я теж родом з Буковини, мої предки, піддані австрійського цісаря, були хрещені в храмах Буковинсько-Далматинської митрополії, фактично автономної православної церкви на теренах Австро-Угорщини, яка визнавалась Константинопольським патріархом. Мама народилась за румунського короля й була хрещена в Румунській Православній Церкві, я народився вже за совітів і був хрещений в Руській Православній Церкві. То які ж можуть бути тверезі контраргументи у противників української автокефалії, коли нащадки не тільки цих названих церков, а й інших, які були по всій території України, об’єднуються в цей складний воєнний час в молитві за свою Вітчизну, за захисників України й не хочуть мати нічого спільного з церковною структурою, яка цинічно благословляє цю страшну війну?! Не буду зупинятись детально на вчорашньому подкасті з Вінниці, всі бачили й зробили для себе очевидні висновки, хочу лиш подякувати ведучому протоієрею Роману Макару за те, як він виважено й мудро його вів, гальмуючи провокативні виступи й вигуки з залу на підтримку митрополита Феодосія і проти української автокефалії, наче люди забули, що прийшли не на мітинг, а на зібрання християн, які хочуть обговорити давно насущне питання. Дай, Боже, всім нам такої витримки і виваженості, інакше церковні справи й не можна вирішувати, бо Церква – то дім Живого Бога, Який є Мир і Любов. І такі якості мають сповідувати й нести в життя Христові послідовники.Натхнення Пафнутія
711
25-10-07 13:34