Натхнення Пафнутія | Черемош після дощівМости, брате Олексику,Мости ти, мій друже,Єднай наш...

Черемош після дощівМости, брате Олексику,Мости ти, мій друже,Єднай нашу БуковинуЗ Червоною Русев.Най Черемош запінений,І Чорний, і Білий,Із братію із руськоюНас більше не ділить.Так писав Юрій Федькович у вірші "До мого брата Олекси Чернявського, що збудував міст на Черемоші у Розтоках". У горах протікають два Черемоші - Чорний і Білий, які зливаються поблизу карпатського села Устеріки. Далі ріка жене білопінні хвилі поміж Буковиною та Галичиною (Червоною Руссю), двома великими історичними регіонами України, які один час були в єдиній Австро-Угорській імперії, потім потрапили під владу Румунії та Польщі, та ніколи не забували про спільне походження від давньої Київської держави, Русі.На єднанні двох регіонів єдиного народу наголошує Юрій Федькович, про це молимось і ми: щоб Русь-Україна достойно пройшла усі випробування, вистояла ворожий натиск, зберегла й примножила внутрішнє порозуміння. А Черемош най собі тече, не розділяючи, а єднаючи два береги, як дві сторінки історії єдиної великої країни.Натхнення Пафнутія