Молитва святителя Петра МогилиГосподи, що ж я маю робити через гріхи мої? Лише покірно в них сповідатися і через них ремствувати, і Твого прощення безперестанно жадати. Всі гріхи мої вельми тяжкими для мене є, тож ніколи не хочу [більш] їх припускатися, але за них шкодую і, доки живий, шкодуватиму. Готовий буду спокутувати і, по змозі, відмолювати.Офірую також Тобі всі вчинки мої, які є недостатні й недосконалі, щоб Ти, Боже мій, [мене] поправив і помилував. Щоб їх за вдячні прийняв і приємними для Себе зробив. І завжди мене й до кращого спонукав, і до благословенного й славного кінця мене, лінивого і нікчемного чоловіка, припровадив.Офірую також Тобі, Боже, всі побожні бажання людей благочестивих, потреби родичів, друзів, братів і сестер і всіх любих моїх. І тих, котрі мені або іншим заради милості Твоєї добре чинили, і котрі від мене молитви і служби Божої жадали, аби про поміч, ласку, підмогу, розраду, захист од небезпеки, вибавлення від мук вічних могли почути. (Із "Книги Душі, йменованої Злото")Натхнення Пафнутія