#Маршрутка_на_ТополькиХолодний маршрут. Зупинки без навісівРосія повернула Україні тисячу тіл загиблих захисників. На щиті. Без пафосу. Без промов. Просто тиша, в якій стає соромно за кожне наше дріб’язкове «не на часі». Паралельно український воротар Анатолій Трубін забиває найкращий гол туру Ліги чемпіонів. Українець — це не професія і не місце прописки. Це стан гідності, і неважливо, за яку команду ти граєш, якщо ти не граєш проти своєї країни. Тим часом Полтава не впоралась із прогнозованою негодою. Ожеледь. Полтава - суцільна льодова арена. Дороги — як дзеркала совісті. Тротуари — як пам’ятники безгосподарності. Тролейбуси стали. Гроші — ні. Вони, як завжди, впевнено доїхали до пункту призначення. На сесії — черговий бюджетний обряд.15 мільйонів на погашення боргів МШЕДу. Гроші на «утримання доріг». А земельні питання простих полтавців — знову не на часі. Земля чекає. Люди теж. Але терпіння — ресурс невідновлюваний. Обласна рада передала Полтаватеплоенерго і Полтававодоканал в управління ОВА. Ми чемно чекаємо позитивних змін. По-християнськи. З вірою. Але вже без наївності. До Полтави дійшли розмови про обробку міста від кліщів. Поки що тільки розмови. Можливо, за кілька років вони еволюціонують у дії. У цивілізованих містах це називається профілактика. У нас — перспектива. Хвороба Лайма не чекає стратегій розвитку. Великі морози. Світло — кілька годин на добу. Повітряні тривоги — за розкладом апокаліпсису. Міська рада створює робочу групу для обговорення проблем транспорту на околицях. А полтавці тим часом просто живуть. Тримаються. Їдуть у цій маршрутці без опалення, без гарантій, але з гідністю. І знаєте що? Саме це — і є головний транспорт Полтави не тролейбус не автобус. А люди, які досі не зійшли з маршруту. Штовхаємо цю маршрутку разом.