Побиття немовлят у Віфлеємі. Ірод не боявся немовлят. Ірод боявся Того, Хто прийшов зруйнувати саму логіку смерті. Диявол, руками Ірода, намагається знищити Христа ще до того, як Він заговорить, піде, звершить чудо. Диявол хоче вирвати з коренем Дерево Життя. Зло завжди воює не з тілами, а з логосами — з божественними сенсами речей. Немовлята — це не просто маленьки беззахисні люди. Немовлята — це логос початку, чистий сенс життя, яке ще не встигло зіпсуватися, тому побиття немовлят — це спроба знищити саму можливість майбутнього. Ірод думає категоріями сили. Армія — проти немовляти. Трон — проти ясел. Влада — проти беззахисності. І з людської точки зору це виглядає логічно. Але Бог перемагає не кількістю, а способом буття. Не прямою силою, а кенозисом — добровільним умаленням. Саме тому Воскресіння починається не з меча, не з битви з Іродом, а з втечі в Єгипет. Сьогодні ми бачимо ту саму логіку зла. Путін хоче знищити всіх українців не тому, що ми сильніші військово, а тому, що він відчуває: з України прийде смерть імперії. Ми несемо інший логос — свободи, гідності, відповідальності, ми несемо сенси життя без сакралізованої брехні. Об’єктивно ми слабші і, чесно кажучи, досить дурні. Як немовля слабше за царя. Як ясла слабші за палац. Як хрест слабший за імперію. Але саме так і діє Бог: через слабих та нерозумних. Ірод не знищив Христа. Імперії не зупинили Воскресіння. Смерть програла там, де була впевнена у своїй силі. Спасіння — це відновлення істинних сенсів. І поки ми не зраджуємо божественний сенс — поки не починаємо жити за законами страху, помсти і ненависті —ми вже перемагаємо. Бо зло завжди б’є першим, але останнє слово — не за ним.