Channel Padre Poltava - @padrePoltava - №4705
Він – Помазанник. Христос – не прізвище, а місія, суть, служіння. Не можна проповідувати Євангеліє Ісуса Помазанника і оминути момент, коли Його було помазано. Не просто для гостинності. Не просто з любові. Не просто тому, що Він дорогий її серцю.Жінка, яка вилила дорогоцінне миро на Його голову і ноги, не просто зробила гарний жест. Вона здійснила маніфест. Вона зробила те, чого не зробили учні, що були поряд. Те, що обурило всіх. Те, що прийняв тільки Він. Те, що увійде у вічність: "Де тільки буде проповідано Євангеліє це в усьому світі, сказано буде й про неї, і про те, що вона зробила" (Мт. 26:13).Вона помазала Його, бо Він – Цар. Вона помазала Його, бо Він – Первосвященик. Вона помазала Його, бо Він – Жертва.Це помазання стало точкою неповернення. Після нього – зрада, хрест, смерть, погребіння. І якщо Його смерть і воскресіння розірвали завісу між Богом і людиною, то її помазання явило Христа перед світом як Того, Ким Він є. Ісус не завадив їй це зробити, бо це не просто акт вірності – це духовна реальність.Він приймає помазання, хоч учні вважають це марною тратою. Він благословляє цей жест, хоч інші називають його безглуздим. Бо істина не в тому, скільки коштує миро, а в тому, що Його Царство, Його Священство, Його Жертва безцінні.Хто готовий прийняти Царя, що йде на смерть? Хто готовий поклонитися Первосвященикові, що принесе Себе у жертву? Вона – готова. Вона зрозуміла. Вона вчинила те, що назавжди залишиться в пам’яті Євангелія.А ти? Чи готовий прийняти Його, як Царя? Як Первосвященика? Як Агнця? Чи твоє серце обурене, як у тих, хто не прийняв цей маніфест? Чи ти серед тих, хто зрозумів?
2800
25-04-03 05:00