Малоключівські гаївки у виконанні дітей та хористів храму Різдва Пресвятої Богородиці— це щире відтворення давніх великодніх традицій. Дзвінкі дитячі голоси поєднуються з гармонійним співом хору, створюючи атмосферу радості та духовного піднесення. У цих піснях оживає народна пам’ять, передається любов до рідної культури й віри, а спільне виконання об’єднує громаду навколо світлого свята Великодня.Особливо цінним є те, що ці традиції сьогодні активно відроджуються та передаються молодшому поколінню. Діти вивчають старовинні гаївки, відтворюють обряди та рухи, які колись були невід’ємною частиною святкування. У виконанні лунали такі гаївки, як «Подоляночка», «Соловеєчку, сватку, сватку», «Грушечка», «Вербовая дощечка», «Грай, жуче, грай», «Огірочки», «Ой на горі береза стояла», «Писаночко-голубочку» та «Закувала зозуленька». Завдяки таким ініціативам зберігається жива нитка української культурної спадщини, що поєднує минуле й сучасність, зміцнюючи духовну єдність громади.Джерело: Nadia Fedorak