– Ви серйозно хочете 16 команд? Україна зараз ледве тягне 10-12 живих клубів. У нас щороку хтось у передбанкрутному стані, хтось без стадіону, хтось грає на базі в сусідній області. І в цій ситуації ви пропонуєте розмазати ресурси ще тонше?– А ви пропонуєте зробити закритий клуб для «своїх». Бо 12 команд – це не розвиток футболу. Це спроба законсервувати нинішню еліту. Менше місць, менше конкуренції, менше шансів для нових клубів.– Ні. Це спроба підняти середній рівень ліги. Подивіться правді в очі: половина матчів між нижньою частиною таблиці – це футбол рівня поганої Першої ліги. Низький темп, автобуси, випадкові голи, порожні трибуни. Кому це потрібно?– А кому потрібен чемпіонат, де одні й ті самі команди грають між собою по чотири рази? «Динамо» – «Кривбас» у серпні, жовтні, березні й травні. Це вже не афіша, а серіал із повторами.– Краще чотири якісні матчі, ніж два якісні й два «Шахтар» – умовний аутсайдер 5:0. Ви чомусь плутаєте кількість із якістю. Велика ліга не означає сильна ліга.– А мала ліга не означає сильна автоматично. Ви думаєте, якщо прибрати чотири клуби, то український футбол раптом стане рівнем Нідерландів? Проблема не в кількості команд. Проблема в менеджменті, дитячому футболі, грошах і тренерах.– Проблема ще й у тому, що у нас банально немає 16 клубів рівня УПЛ. Це головний факт, який прихильники «великої ліги» постійно ігнорують. Ви хочете брати сирі клуби тільки для цифри «16». А потім дивуватись, чому вони зникають через два роки.– А знаєте, чому вони «сирі»? Бо їм майже неможливо закріпитися нагорі. Якщо ліга маленька, то прірва між УПЛ і Першою лігою стає ще більшою. Новий клуб отримує мінімум шансів на розвиток. Ви створюєте футбольну кастову систему.– Ні, ми створюємо конкурентне середовище. У 12-командній лізі кожен матч важкий. Молоді гравці ростуть швидше. Темп вищий. Інтенсивність вища. Менше «мертвих» турів.– «Кожен матч важкий» – це красивий міф. Насправді це просто постійне варіння у власному соку. Європейські чемпіонати не скорочуються до 12 команд. Англійська Прем’єр-ліга – 20. Серія А – 20. Бундесліга – 18. Навіть Екстракляса має 18.– Ви зараз порівняли економіку України під час війни з Англією та Німеччиною. Геній аргументації. Давайте тоді ще скажемо, що нам треба 20 команд і контракти по 5 мільйонів.– А давайте не будемо прикривати всі проблеми війною. Бо війна не пояснює, чому ви хочете скоротити професійний ринок для українських футболістів. Чотири додаткові клуби – це десятки робочих місць. Це хвилини для молодих. Це шанс для футболістів не закінчувати кар’єру у 21 рік.– Хвилини заради хвилин не мають сенсу. Якщо молодий гравець проводить сезон у слабкій команді, яка сидить у низькому блоці й вибиває м’яч уперед – він не росте. Він деградує.– А якщо він взагалі не грає, бо у вас лише 12 клубів і вузький ринок? Тоді що? Ви дивитесь на футбол лише через призму топ-4. Але футболова система – це не тільки єврокубки.– Єврокубки – це гроші, рейтинг і виживання українського футболу. І для них потрібен нормальний календар. А не зайві матчі з командами, які через рік можуть зникнути.– Ні. Для виживання футболу потрібна широка база клубів по країні. Бо без регіонального футболу у вас через 10 років не буде ні гравців, ні вболівальників, ні нових власників. Буде кілька «великих» клубів у вакуумі.– А зараз у нас є «широка база»? Половина клубів грає не у своїх містах. У деяких відвідуваність рівня шкільного турніру. Ви хочете утримувати штучну конструкцію.– А ви хочете визнати поразку й офіційно сказати: «Україна – занадто маленька й бідна для нормального чемпіонату». Ось що таке 12 команд. Це не стратегія розвитку. Це стратегія виживання.– У нинішніх умовах виживання – це і є реалістична стратегія.– А без розвитку виживання перетворюється на повільну деградацію.***Як змусити ШІ сратися сам з собою, як сруться вболівальники, та відстоювати дві абсолютно протилежні точки зору 🤣