Августин як посередник інквізиції (?). Ідея «Тотального християнського суспільства»: Пол Джонсон ...досвід, який Августин здобув у Мілані за часів Амвросія, сформував у ньому нове бачення універсальності Церкви, що стало альтернативою донатистському вузьколокальному підходу. Він бачив Церкву як потужну силу, здатну співкерувати імперією, як структуру, яка вже тоді діяла як міжнародна організація та прагнула охопити все людство, поза політикою й мінливістю історії — за Божим задумом. Августин мислив історично: людство жило в останньому з шести віків, між двома пришестями Христа, коли християнство мало охопити світ. Донатисти здавалися дріб’язковими на тлі цього бачення: вони фокусувалися на окремих локальних випадках. Він глузував із них: «Хмари котяться з громом... а ці жаби квакають: “Ми єдині християни!”» Вони також хибно сприймали світ, вбачаючи в ньому загрозу. Августин же вважав, що християнство має не протистояти суспільству, а перетворити його, пронизати всі сфери людських взаємин, інституцій і моралі. Це було зародженням ідеї середньовічного тотального суспільства, де Церква — Мати всіх — об'єднує людей у спільноту, впорядковуючи їхнє життя від сім’ї до держави.