На тлі скандалу навколо пропозицій громадянського спротиву в боті "Жовтої стрічки" згадалося:Луганськ. 2014 рік. Точної дати вже не згадаю. Бойовики(серед яких вистачало місцевих антимайданівців) на той момент захопили деякі адмінбудівлі. Але іще не всі. По суті, поліція та СБУ вже усунулись від виконання обов'язків, хоча формально влада іще лишалась за Києвом і всі робили вигляд, що нічого не змінилося. Був такий недовгий період невизначеності, коли я іще вірив, що все повернеться, як і було.Так от, до нас на телеканал прибули представники якогось з проросійських бандформувань. І ми з деякими колегами включали їм з вікна гімн України і махали українськими прапорцями. А-ля громадянський протест. Мовляв, йдіть у сраку зі своєю росією і триколорами. Якось по-дитячому, авжеж.Коли бойовики поїхали, до нас заглянув хтось із керівництва компанії і попросив більше так не робити. Бо, мовляв, і так важко про щось домовитись з цими бандюками, щоб вони нас не чепали. А ми ускладнюємо. І на відміну від нас, які були на куражі, він реально боявся.Як показала практика, боявся не дарма.З того часу минуло 12 років. росіяни перестали ховатись. Їхнє терористичне нутро повилазило назовні. Навіть за одяг жовто-синіх кольорів та плей-лист з українською музикою в окупованому Луганську можна загриміти на підвал. Принаймні такий збіг загарбники використовують, як додатковий вигаданий доказ(наче їм докази потрібні) роботи на СБУ. І коли зараз на повному серйозі хтось розповідає, що навіть в російському законодавстві немає покарання за українську символіку, я дивуюсь: чи адекватні ті, хто таке каже? чи розуміють вони реалії? Відколи загарбники та їхні посіпаки зважали навіть на свої закони(Ну окрім випадків, коли сцарь хотів покарати своїх підлеглих і згадував про закон)?На самій росії іще можна говорити про якесь дотримання законів. А що казати про окуповані території, звідки повтікали навіть ідеологи т.зв "руского міра" через їхню занадту українськість.