Знаєте, чому деяким жінкам так важко попросити підвищення зарплати?

Не завжди тому, що вони не знають, скільки коштує їхня робота.

А тому, що їм страшно назвати свою ціну.

Учора на коуч-сесії клієнтка поділилася зі мною радісною новиною.

Вона домовилася з роботодавцем про підвищення заробітної плати!

І знаєте, що особливо важливо?

Вона живе й працює за кордоном.

Тобто цю непросту розмову їй довелося провести в чужій країні, іноземною мовою.

Але ми з нею працювали не над вивченням правильних фраз для переговорів.

Ми працювали над її стабільною самооцінкою та внутрішньою опорою.

Щоб вона могла говорити про свої потреби без відчуття, що просить щось зайве.

Щоб не знецінювала власну працю.

Щоб могла почути навіть «ні» й не сприйняти це як доказ власної меншовартості.

І ось що я хочу сказати.

Стабільна самооцінка — це не коли Ви впевнені, що Вам ніколи не відмовлять.

Це коли Ви знаєте свою цінність і можете відстоювати свої інтереси, навіть якщо відповідь не гарантована.

Бо іноді найбільша зміна відбувається ще до підвищення зарплати.

У той момент, коли жінка вперше дозволяє собі сказати: «Моя праця коштує більше. І я готова це обговорювати».

А Вам легко говорити про гроші та вартість своєї роботи?