Вчора на коуч-сесії ми розбирали систему «я і подруга».І я знову побачила, скільки там стереотипів і перекосів.Нас вчили:— старий друг кращий, ніж два нових— дружба має бути назавжди— якщо з’являється третя — це зрадаАле це не про дружбу.Це про очікування, які ми в неї вкладаємо.🪝 Дуже часто у дружбі ми шукаємо не подругу,а:— маму (щоб приймала, підтримувала, була «тільки моя»)— або партнера (ревнощі, образи, претензії, ексклюзивність)Звідси й біль:— «вона змінилась»— «вона мене зрадила»— «я їй більше не потрібна»🎯 А тепер важливий поворот, про який не знали, тому підлаштовувалися під подруг:Дружба — це не власність і не обов’язок.Дружба — це приємно і цікаво проведений час.Без контролю.Без ексклюзивних прав.Без ролей «ти моя — значить маєш».Доросла дружба не ламається від появи третьої.Вона або є — або її не було.І коли ми знімаємо з подруг:— очікування мами— очікування партнера— очікування «будь завжди зі мною»…залишається те, заради чого дружба і створена:легкість, живий контакт і радість бути разом.І цього — більш ніж достатньо.