50 Hz | Берегині_світла💔 За кожною витримкою сьогодні стоять не лише ті, хто т...

#Берегині_світла💔 За кожною витримкою сьогодні стоять не лише ті, хто тримає оборону на передовій, а й ті, хто щодня чекає, молиться й знаходить у собі сили жити далі.💬 Сьогодні ми розповідаємо історію пані Наталі — мами військового, яка вже четвертий рік живе між тривогою й надією.Синові пані Наталі, Олександру, 24 роки. Із них чотири — він на війні. Чотири дні народження він святкує з побратимами.🔶 Наталя: «Я бачу “зелений вогник” — це означає, що він у мережі, і моє життя триває!»Коли мене питають, як я відпустила дитину на війну, то відповідаю, що це був його вибір. Ми обійняли Санька, попросили берегти себе і друзів. Я перехрестила і відпустила. А далі чотири роки, вже п’ятий, молюся і щодня його виглядаю.Для мене його служба — це чотири роки, як один довжелезний день, який не закінчується. Я молюся вдень і вночі та чекаю звісточки. Коли отримую, то живу далі.Триматися допомагають віра і молитва, велика родина, друзі, колеги. Бувають і розпач, і сльози. Я щоразу збираю себе по часточках, думаючи про сина і його побратимів. Є й маленький ритуал зв’язку.У нас домовленість. Я бачу його «зелений вогник» у мережі — і моє життя триває. Він може довго не писати і не дзвонити, але цей знак для мене — сигнал, що з ним усе добре. І він знає, що я його бачу і живу далі.Робота рятує від постійних тривожних думок: де зараз син і як їм там. Домашні турботи, волонтерство, донати, підтримка друзів і колег — усе це трохи відволікає від безперервного очікування. Для мене особливо важливим стало «сьогодні». Вижити й жити сьогодні. Побачити від нього звісточку — сьогодні. Я, як Скарлет О’Гара з фільму «Віднесені вітром»: про завтра подумаю завтра.Ми всі різні, але ця проклята війна зробила нас родиною. Ми живемо в режимі виживання й очікування звісточки від наших ріднесеньких. Та ми повинні витримати кожен день — і ми витримаємо. Бо сили нам дають ті, кого ми чекаємо, а наша віра і молитва їх береже! 📲 Повна історія за посиланням.✍️ Якщо ви також хочете поділитися своєю історією, звертайтеся до координатора проєкту — Діни Крисенко, провідного фахівця з внутрішніх комунікацій.