Іноді історія схожа на спалений рукопис: ми бачимо лише краї, але відчуваємо, скільки втрачено.У XVI ст. іспанські місіонери на Юкатані палили книги майя — кодекси з кори, вкритої тонким вапняним шаром. Для завойовників це були “язичницькі” тексти. Для майя — пам’ять цивілізації: календарі, ритуали, родоводи, астрономічні таблиці, рух Венери, затемнення, час війни й жнив, мова богів і людей.Із великої книжної культури майя до нас дійшли лише кілька доколоніальних кодексів. Ціла бібліотека народу перетворилася на попіл. Це одна з найболючіших втрат світової культури: не просто знищення “міфів”, а удар по науці, історії й способу бачити Всесвіт.Та через 4 ст. ключ до мовчазних знаків знайшов харків’янин Юрій Кнорозов. Він довів, що письмо майя — не набір загадкових символів, а система, де знаки можуть передавати звуки й склади. Після цього мертві, здавалося б, написи почали говорити: про царів, війни, міста, дати, богів і людей. На фото він із котом — трохи не схожий на кабінетного вченого, чи не так? ))