Оновлена Країна +🇺🇦

Берні Сандерс про наслідки політики ТрампаБерні Сандерс вважає законопроєкт Трампа руйнівним ударом по американському народу та одним із найнебезпечніших документів у сучасній історії США. Він стверджує, що цей закон — не що інше, як цинічний подарунок класу мільярдерів, який вони самі собі «оплатили» через внески у виборчі кампанії, що є прямим свідченням корупції в політичній системі.За його словами, цей законопроєкт ділить суспільство на переможців і переможених:Хто виграє? — Найбагатші:1% найзаможніших отримує податкові пільги на суму $975 мільярдів.Великі корпорації — на $918 мільярдів.Найбагатші 0.2% населення отримують $211 мільярдів за рахунок послаблення податку на спадщину, тоді як 99.8% американців не одержують нічого.Хто програє? — Робітники, бідні та середній клас:Здоров'я: Понад 16 мільйонів людей втратять медичне страхування. Бюджети програм Medicaid та доступного медичного обслуговування (Affordable Care Act) будуть скорочені більш ніж на $1.1 трильйона. Сандерс, посилаючись на дослідження, попереджає, що це може призвести до понад 50 000 смертей щороку, яких можна було б уникнути.Майбутнє: З бюджету буде скорочено $350 мільярдів на освіту, що ускладнить доступ до неї для дітей з робітничих родин. Також ліквідуються програми харчової допомоги для мільйонів голодних дітей.Пріоритети: Замість інвестицій в екологію та відновлювані джерела енергії, законопроєкт збільшує бюджет Пентагону на $150 мільярдів.Сандерс підсумовує, що цей закон — це жорстокий напад на основні потреби американського народу. Він руйнує систему охорони здоров'я, забирає майбутнє у молоді та віддає перевагу військовим витратам над добробутом власних громадян, і все це — задля збагачення тих, хто вже має все.https://www.youtube.com/watch?v=8xmxl0R3Xw0

«Якщо Китай введе обмеження - виробництво дронів в Україні припиниться»Власник однієї з фірм з продажу компонентів для дронів оцінив перспективи налагодження масового виробництва безпілотників в Україні та ЄС, а також комплектуючих до них.За його словами, за будь-якого розвитку подій все буде впиратися в залежність від китайських комплектуючих - і подолати її в найближчому майбутньому неможливо.«Квадрокоптер складається з чотирьох основних компонентів: рами з пропелерами, навігаційного комп'ютера, високострумових іоно-літієвих батарей і потужних мікромоторів на неодимових магнітах», - пояснює він.При цьому залежність від продукції з КНР за цими напрямками величезна.«По-перше, електроніка. Компоненти для навігаційних комп'ютерів формально є в Європі, але вони в рази дорожчі за китайські аналоги. А самі китайські плати часто — це копії фінських мікроконтролерів. Ціна — в 5–6 разів нижча, а параметри порівнянні.По-друге, батареї. В Європі просто немає виробників літій-іонних акумуляторів з необхідними характеристиками для військових дронів.По-третє, мотори. Вони працюють на неодимових магнітах, а в їх виробництві Китай є монополістом. Навіть європейські фірми закуповують магніти саме там, тому що рідкісноземельні метали і необхідні технології є тільки у Китаю.Нарешті, FPV-камери і радіопередавачі. Вони є в Європі, але в 5-10 разів дорожчі за китайські і при цьому гірші за характеристиками».За його словами, вся ідея масштабного виробництва дронів в Україні та Європі тримається «рівно на одному припущенні — що Китай не закриє експорт неодимових магнітів». В іншому випадку, за його оцінкою, «весь світ присяде з електромоторами мінімум на п'ять років».На думку співрозмовника, всі розмови про безпілотну індустрію в її нинішньому вигляді звучать «трохи смішно».«Якщо завтра Китай введе обмеження на експорт електронних компонентів, все це «виробництво» закриється у той же день», - вважає він.

Небезпечний Шлях: Як Заборона Критики Веде до АвторитаризмуВійна — це випробування для будь-якої нації, і Україна сьогодні переживає його сповна. У цей час вкрай важливо присікати поширення ворожих інформаційно-психологічних операцій (ІПСО), які покликані дестабілізувати суспільство. Проте, у гонитві за безпекою, ми не маємо права забувати про цінності, заради яких українці віддають свої життя. Однією з таких фундаментальних цінностей є свобода слова, а її обмеження, особливо через заборону критики влади, неминуче веде до згубних наслідків.Заборона критикувати владу, навіть під приводом війни є прямою дорогою до авторитаризму, а в найгірших випадках — до диктатури. Коли громадяни позбавлені права висловлювати незгоду, вказувати на помилки чи зловживання, створюється поживне середовище для:Розквіту корупції – без громадського контролю та можливості відкритого висвітлення проблем, чиновники отримують карт-бланш на неправомірні дії. Це, на жаль, ми вже бачили в Україні, де навіть під час війни викриваються численні корупційні схеми.Переслідування політичних опонентів – замість конструктивного діалогу та конкуренції ідей, влада починає використовувати репресивні механізми для усунення тих, хто мислить інакше. Це руйнує плюралізм і демократичні засади.Мародерства чиновників – відсутність підзвітності та прозорості дозволяє окремим представникам влади збагачуватися за рахунок країни та її громадян, навіть коли країна бореться за своє існування.Правового нігілізму – ігнорування законів та принципів правової держави з боку владних інститутів підриває довіру до системи правосуддя та створює атмосферу безкарності.Досвід України вже демонструє, як спроби обмежити критику влади обертаються карколомними наслідками. Ми боремося із зовнішнім ворогом, але не маємо допустити, щоб внутрішні проблеми, породжені обмеженням свободи, підточували нашу державу зсередини.Заборона критики — це не лише нівелювання цінностей, за які ми боремося, але й послаблення держави. Здорова критика є запорукою розвитку, індикатором проблем і каталізатором для їх вирішення. Вона дозволяє суспільству бути єдиним та сильним, навіть у найважчі часи, адже лише відкритий діалог і спільний пошук рішень можуть привести до справжньої перемоги.Чи готові ми пожертвувати демократією заради ілюзії контролю? Відповідь очевидна: Україна бореться за свободу, і ця свобода має бути неподільною.

Україна в тіні "китайської" пастки: як корупція у військовому керівництві підриває оборонну міць і збагачує окремих осібУкраїна, червень 2025, напередодні масштабного російського наступу — Доки на фронті українські воїни стримують агресора, у тилу розгортається інша, не менш руйнівна війна — війна за фінансові потоки, що, за наявними даними, не лише виснажує бюджет, а й ставить під сумнів ефективність вітчизняного виробництва дронів та засобів РЕБ. Йдеться про схеми, які перетворюють Україну на ринок збуту для китайських комплектуючих, збагачуючи окремих представників військового керівництва та призводячи до критичної технологічної відсталості.Анатомія корупційної "формули успіху"За інформацією джерел, значна частина "вітчизняних" дронів та РЕБів, що постачаються на фронт, по суті, є зібраними в Україні китайськими конструкторами. Фінансова схема виглядає наступним чином:Вартість китайського комплекту для збирання дрона не перевищує 192 доларів США. Це ринкова ціна, за якою такі комплектуючі можна придбати безпосередньо у китайських постачальників.Українські "виробники" або пов'язані з ними компанії-посередники закуповують ці ж комплекти, а потім "продають" їх собі ж за значно вищою ціною — від 320 до 360 доларів США. Ця різниця, по суті, є першою ланкою у ланцюгу корупційної ренти.Безпосередній процес збирання такого "китайського конструктора" в Україні обходиться в мізерні 20-50 гривень за одиницю. При цьому збиральники, хоча й отримують пристойні за українськими мірками 20-50 тисяч гривень на місяць, здатні збирати по 9-10 дронів на день, що свідчить про простоту процесу і надвисоку маржу.Чому "український" дрон такий дорогий?Логічне питання, що виникає: чому ж кінцева вартість цих "українських" дронів така висока? Відповідь криється у наступній ланці корупційної схеми – у вартість кожного виробу закладено корупційну ренту керівництва кінцевого споживача та держзамовника. Ця націнка, або "корупційна складова", становить щонайменше 1000 гривень і може досягати 100 доларів США за кожен дрон, залежно від "популярності" моделі та її обсягів закупівлі.Наслідки "формули успіху" – збагачення та програш у війні технологійЗавдяки такій "формулі успіху" кожен з ТОП-5 українських "виробників" китайських дронів за 2024 рік, за наявною інформацією, заробив в середньому 30-35 мільйонів доларів США. Проте, у той час як одні збагачуються, війська отримують, за оцінками кінцевих споживачів, "китайський непотріб, не здатний протидіяти ворожим РЕБам"."А ви дивуєтеся, як ми примудрилися програти війну технологій...", — зауважують джерела. Це не лише підриває довіру до державних закупівель, а й має прямі наслідки для національної безпеки. Замість ефективної протидії ворогу та розвитку власних технологічних переваг, країна опиняється в заручниках фінансових інтересів окремих чиновників.Пріоритети: гроші понад усе?Ця ситуація є яскравим прикладом того, як інтереси особистого збагачення ставляться вище за інтереси країни, її незалежності та життя людей. Кошти, які могли б бути інвестовані в розвиток передових українських розробок, створення замкнутого циклу виробництва та підвищення обороноздатності, осідають у кишенях корупціонерів, поглиблюючи технологічну залежність від Китаю та послаблюючи позиції України на полі бою.Ця кричуща ситуація вимагає негайного та ретельного розслідування з боку правоохоронних органів. Чи зможе Україна вийти з цієї пастки корупції та технологічної залежності, чи гроші й далі будуть понад усе?

Ціна неефективності Харків востаннє атакували 56 шахедів. Вартість зенітної установки з ШІ, що працює в автоматичному режимі проти шахедів, становить 150 тис. доларів або 6 млн 226 тис. гривень за курсом 41,5. На ремонт ліцею у Старому Салтові влада витратила 150 млн гривень, який був повторно зруйнований авіаударом. Це 24 зенітні установки з ШІ. З урахуванням інших ліцеїв, мостів та інших об'єктів розпилу, на які були витрачені мільярди, тільки Харків міг бути насичений 150-200 зенітними установками з ШІ, що різко знизило б ефективність ударів ворога. Навіть якби це профінансували в кінці 2023-початку 2024 року, то в Харкові була б найпотужніша антидронова ППО, тому що на 1,5 кілометра міської площі була 1 установка. Як ви думаєте, який був би ефект атаки 56 шахедів, якби їм протистояло 200 автоматичних установок? Київ. На будівництво мосту на перетині Полярної та Богатирської було витрачено 1,3 млрд гривень. На ці гроші можна було купити 208 установок з ШІ. При площі Києва в 847 квадратних кілометрів на 4 квадратних кілометри припадала б одна установка. Ми в рік витрачаємо близько 10 млрд гривень на фейкові адміністрації Маріуполя, Мелітополя, Сєвєродонецька та інших окупованих міст. Це 1 606 зенітних установок з ШІ. Я думаю, що не варто розвивати думку, щоб зрозуміти, що такою кількістю можна було б закрити всю критичну інфраструктуру, включаючи електростанції, порти, підстанції, мости, заводи ВПК і так далі. Або через кожен кілометр поставити по периметру лінії зіткнення таку установку, що різко знизило б ймовірність проникнення табунів шахедів в Україну. Та й взагалі будь-яких дронів. Якщо додати сюди, що ми витратили близько 50 млрд гривень на фейковий захист енергетики завдяки Найєму і К. То ми отримуємо ще 10 тисяч установок. Що дозволило б захистити практично всю територію України від дронів. При цьому це був би маневрений щит, який можна пересувати в залежності від загроз. А за рахунок автоматизації та ШІ мінімізувати в кілька разів кількість людей, необхідних для обслуговування. Звичайно ж, необхідна певна кількість часу для виготовлення комплексів. Умовно таку кількість комплексів можна зробити за пару років. Однак з урахуванням того, що автоматичні системи можна під'єднати практично до будь-якого калібру кулеметів і автоматичних гармат, немає сумнівів, що це можна зробити досить швидко, щоб зберегти тисячі життів і мільярди доларів матеріальних активів. Але я впевнений, що це швидше масштабують росіяни, ніж наше патріотичне злодійство. Для довідки: в Україні розробили нову систему протиповітряної оборони Sky Sentinel, здатну в автоматичному режимі виявляти і вражати повітряні цілі — від безпілотників до крилатих ракет. Комплекс вже пройшов випробування в бойових умовах. Sky Sentinel — це автоматична зенітна установка, керована штучним інтелектом. Турель обертається по колу і здатна вражати цілі, що рухаються зі швидкістю до 800 км/год. Вона призначена для боротьби з дронами-камікадзе типу Shahed, розвідувальними безпілотниками, баражуючими боєприпасами і крилатими ракетами в межах радіусу дії. Установка оснащена великокаліберним кулеметом M2 Browning і працює повністю автономно. Система отримує дані від радара, розпізнає ціль, розраховує траєкторію і відкриває вогонь — без втручання оператора. Завдяки точній балістиці Sky Sentinel може вражати навіть невеликі цілі, включаючи об'єкти розміром в одну п'яту від Shahed-136.Ю. Романенко

3. Відсутність стандартів та уніфікації – системний хаосВ Україні досі відсутні єдині, технічно обґрунтовані та емпірично вимірювані державні стандарти для БпЛА та боєприпасів до них.Відсутність стандартів ефективності: ніхто не вимірює такі ключові параметри, як оптимальна крейсерська швидкість (де співвідношення швидкості до споживання енергії є найкращим), реальна дальність польоту зі стандартним боєприпасом в умовах дії РЕБ, чи мінімально необхідний час польоту. Закупівлі часто відбуваються на основі заявлених виробником, а не перевірених у полігоних умовах характеристик.Хаос з боєприпасами: на фронті використовуються десятки видів кустарних боєприпасів. Це створює логістичний кошмар та знижує ефективність. Досі не розроблено та не запущено в масове виробництво уніфіковані боєприпаси, наприклад, стандартний осколково-фугасний чи термобаричний боєприпас вагою до 1,5 кг з уніфікованим кріпленням та детонатором. Це призводить до того, що під кожен новий тип боєприпасу пілоти змушені заново вчитися робити скиди.4. Картельна змова – як монополісти блокують ефективність заради прибуткуНа ринку сформувався пул з кількох великих приватних компаній-монополістів, чия бізнес-модель полягає у масовому імпорті китайських комплектуючих та їх збірці. Ці компанії є головними гальмами прогресу.Захист китайських контрактів: маючи потужне лобі, ці компанії блокують будь-які спроби держави укласти контракти з меншими, але більш інноваційними виробниками, які пропонують БпЛА на некитайських компонентах або з унікальними українськими розробками. Будь-яка інновація загрожує їхній моделі масового, дешевого виробництва.Саботаж комплексних рішень: найбільш викривальним є їхнє блокування застосування комплексних рішень, що підвищують ККД дронів. Наприклад, систем ретрансляції, автоматизованих систем наведення, інтеграції з розвідувальними платформами. Для монополіста це невигідно. Їхня бізнес-логіка цинічна і проста: чим менш ефективний кожен окремий дрон (промахнувся, був заглушений, не долетів), тим більше дронів у них замовить держава для досягнення того ж результату. Таким чином, неефективність на полі бою прямо конвертується в їхні надприбутки.Відсутність контролю донорів: зовнішні партнери, що надають фінансову допомогу, не мають механізмів аудиту кінцевого використання коштів на цьому рівні. Вони бачать звіти про "виробництво 50 000 дронів", не розуміючи, що це 50 000 однакових, вразливих до РЕБ апаратів, закуплених у компаній, що свідомо блокують підвищення їхньої ефективності.ВисновокНинішня модель виробництва БпЛА в Україні — це стратегічна пастка. Вона створює ілюзію безпеки через кількісні показники, але насправді веде до технологічної деградації, втрати переваги на полі бою та фінансування геополітичного супротивника. Продовження руху цим шляхом гарантовано призведе до поразки у війні технологій.Стратегічні рекомендації для негайного впровадження1. Державний аудит та стандартизація: негайно розробити та впровадити жорсткі, емпірично вимірювані державні стандарти для БпЛА та уніфіковані боєприпаси. Провести повний аудит реальних, а не заявлених, характеристик дронів, що стоять на озброєнні.2. Демонополізація та підтримка Deep Tech: створити прозорі механізми закупівель, що гарантують доступ до державних контрактів малим інноваційним компаніям. Запустити окрему державну програму фінансування "Deep Tech" розробок (системи РЕБ-стійкого зв'язку, автономна навігація, ШІ для наведення).3. Контрольована диверсифікація: розробити державну програму поступового переходу на некитайські компоненти (Тайвань, Туреччина, ЄС, США) та локалізації виробництва в Україні, навіть якщо це призведе до тимчасового здорожчання одиниці продукції.4. Аудит з боку донорів: ініціювати перед західними партнерами створення спільної комісії для контролю за цільовим та ефективним використанням фінансової допомоги в секторі виробництва БпЛА, з фокусом на якісних, а не кількісних показниках.

Ворог наполегливо намагається зламати волю українців до перемогиУ цьому московитам активно допомагають наші короткозорі політичні рішення. Станом на кінець весни 2025 року ми поступаємося загарбнику технологічно та ідеологічно. Намагання догодити першій особі держави, спонукали чиновників до маніпуляцій та пошуку «швидких рішень», що врешті-решт призвело до поразки на напрямках суспільно-політичного, культурного та економічного фронтів. Армія практично не зазнала позитивних трансформацій. Професія військового все ще штучно маргіналізується.Людський капітал не цінується. Людина, громадянин сприймається як ресурс на кшталт коня, лопати чи носія стрілецької зброї. Розумна ініціатива, переважно, не заохочується. Країна обрала пасивну поведінку - мовчки стояти й заглядати в рота Банковій, очікуючи на чергові вказівки й таким чином перекладаючи усю відповідальність на одну персону та його безвідповідальне оточення. Конструктивний діалог, дискусія, меритократичний принцип формування державних інституцій - відсутні. Більшість можновладців спрямовують зусилля на захист контрактів з яких вони отримують корупційну ренту.Державний інтерес, як дефініція, у владних кулуарах викликає саркастичний сміх. Столичні ресторани щовечора заповнені ділками, чиновниками та спецслужбістами, часто за одним столом, накритим устрицями та дорогим алкоголем. Кількість люксових авто не меншає. Навпаки, «вимушені переселенці» з Дніпра, Запоріжжя та Харкова доповнили столичний автопарк лімузинами Мерседес, Ауді, Порш та Ренж Ровер. Схоже, т.зв. еліти не планують жити скромніше й припиняти реалізацію схем грабунку державних та місцевих бюджетів. Тим часом, воля до супроводу згасає через глибоке й відчайдушне розчарування суспільства у власній державі (чит. владі).

Збитки від війни. Офіційні підрахунки Світового Банку, Єврокомісії та ООН про шкоду, завдану війною. • Пряма шкода – 176 млрд доларів.• При теперішній інтенсивності 1 рік війни завдає збитків на 25 млрд доларів.• 13% житлового фонду зазнали руйнувань.• 2,5 млн домогосподарств постраждали.• На 70% зросли пошкодження в енергетиці.• 72% усіх збитків припадають (крім Донбасу, якого вже по суті нема) на Харківську, Запорізьку, Херсонську та Київську обл. • 84 млрд доларів треба для відбудови житла.• 78 млрд доларів треба для віднови транспортного сектора.• 68 млрд доларів треба для енергетики.• 64 млрд доларів треба для відновлення промисловості.• 55 млрд доларів треба для сільського господарства.• 13 млрд доларів – це витрати суто на розчистку руїн.• На відбудову цьогоріч бракує 10 млрд доларів (їх нема).• Торік на віднову житла Захід дав 1,2 млрд доларів.• На гроші Заходу зремонтовано 2 тисячі км доріг. • На цей рік донори виділили 7,4 млрд доларів, але це піде на пріоритетні статті видатків (освіта, медицина, енергетика). Вся соціяльна сфера країни існує на зовнішніх вливаннях.

Доповідь Оборонного Розвідувального Агентства США "Світова оцінка загроз-2025"Доповідь опублікована 11 травня, тобто до останньої розмови Трампа з Путіним.Росія позначена загрозою №2 після Китаю, їй у доповіді присвячено 5 сторінок. Головне.▪️Путін вважає війну в Україні екзистенціальним протистоянням із Заходом, яке визначить місце Росії у світі, міцність його влади та історичну спадщину. Путін упевнений у своїй перемозі і готовий воювати щонайменше до кінця 2025 року.▪️Цілі Путіна з початку війни не змінилися: український нейтралітет і подальше розчленування української держави. Росія стверджує про відкритість до врегулювання, але вимагає контролю над розміром української армії.▪️За відсутності переговорного врегулювання або міцної західної допомоги поле бою продовжить повільно схилятися на користь Росії протягом 2025 року, хоча просування Росії досягається високими втратами.▪️Доповідь оцінює російські втрати в 700 тисяч осіб, з яких 170 тисяч осіб убитими, 3 тисячі танків, 10 тисяч ББМ, 250 бортів авіації та 10 військових кораблів.(Дуже консервативно. Наприклад, Oryx задокументував 4 тисячі танків і під 13 тисяч ББМ).▪️РФ продовжить стратегію виснаження, фокусуючись на зниженні української боєздатності та волі до опору. Путін і його військові лідери хотіли б прискорити темпи просування, але, здається, Москву влаштовує нинішня ситуація. ▪️РФ розраховує, що поступово зможе виснажити ресурси України, перечекавши готовність Заходу її підтримувати. Російські удари по критичній інфраструктурі України спрямовані на придушення волі до опору.▪️Конвенціональні можливості Росії, ймовірно, деградуватимуть у найближчі три роки, оскільки більшість її боєздатних підрозділів задіяні на фронті. Замість удосконалення озброєнь Росія віддає перевагу відновленню наявних бойових платформ. Росія відчуває брак робочої сили в економіці.▪️Росія перевантажує свою авіацію і пілотів у бойових операціях, її ПКС показують себе погано, але вона продовжить поточний темп задіяння ПКС у війні. Рівень боєготовності російських ПКС призвів до великих втрат авіації та персоналу, з іншого боку РФ розробила нову тактику у вигляді КАБів.▪️РФ успішно застосовує РЕБ, яка цілеспрямовано сфокусована на протидії західним технологіями. Також Росії допомагають численні БПЛА, які зарекомендували себе як ефективні дешеві засоби як для ударів на короткі та далекі дистанції, так і для розвідки та наведення.▪️РФ майже точно хоче уникнути прямого військового конфлікту з НАТО, бо оцінює, що не зможе перемогти в конфронтації з альянсом. Проте Москва повністю готова до асиметричних дій: кібератак, диверсій, саботажу та вбивств ключових осіб у Європі для підриву західної єдності та підтримки України.

Зарплати, трудові доходи й бідність в Україні станом на 2024 рік• Середня зарплата по країні – 21 473 грн.• У перерахунку на євро це 457 євро.• Це в 7-10 разів нижче, ніж у Європі.• Середня зарплата в Європі – 3155 євро.• В Німеччині 4250 євро, в Польщі 1504 , в Чехії 1954 , у Британії 3266 , в Іспанії 2715.• Це зумовлює шалену трудову міграцію, яка набуває характеру втечі від бідності, притаманної країнам третього світу.75% роботодавців мають дефіцит кадрів.Лише 2% працівників отримали підвищення зарплати на 50%.20% працівників не мали підвищень.5% отримали зниження.Інфляція найвища в Європі: 12%.Найвищі зарплати:1. в ІТ 52 тисячі. 2. в авіяції 44 тисячі. 3. у фінансах 41 тисяча.Це 3 єдині галузі, де зарплата перевищує 1000 євро.Упосліджені галузі:• Культура 13 тисяч. • Освіта 15 тисяч. • Зарплата медиків на 22% нижча за середню по країні.• Розрив між зарплатами – майже 40%.• 80% педагогів скаржаться, що суспільство не цінує їхньої праці.• 40% учителів планують піти геть до 2030 р.Оцінка власного добробуту:Дуже поганий 10%Поганий 22%Не поганий і не добрий 50%Масштаби злиденності:12% бракує навіть на їжу36% вистачає лише на їжу й базові потреби25% економлять на харчах