Оновлена Країна +🇺🇦 | Схоже, ми знаходимося лише на початковій стадії того гігантського стри...

Схоже, ми знаходимося лише на початковій стадії того гігантського стрибка в розвитку продуктивних сил, який обіцяє поєднання ШІ зі створенням людиноподібних роботів, здатних взяти на себе виконання величезного масиву «чорнової роботи», що не вимагає значної творчої участі (від догляду за літніми людьми до доставки чого б то не було куди б то не було, не кажучи вже про виконання простих механічних функцій в межах конвеєрного виробництва). Не дуже хочеться замислюватися про соціальні та, як наслідок, політичні наслідки цього переходу, а доведеться:1. Вивільнення гігантських мас надлишкового працездатного населення в розвинених країнах, яке не зможе бути компенсоване жодними програмами професійної перепідготовки. Єдиним виходом буде взяти величезну масу людей під опіку через систему гарантованого доходу, що зворотним боком буде мати пауперизацію цієї маси і безперервне зростання агресії з її боку, стримування яких поставить під загрозу існування інститутів демократії.2. Різкий стрибок напруги між багатими і бідними країнами у зв'язку із заморожуванням міграційних потоків. Багаті суспільства різко скоротять природну потребу в імпорті прекаріату (тимчасової і безправної робочої сили) і почнуть закривати свої «ойкумени» від будь-яких спроб проникнення ззовні. Це призведе до свого роду світової сегрегації і появи «планетарних резервацій», звідки люди будуть намагатися вирватися за будь-яку ціну, не зважаючи на жодні ризики для життя.3. Масова освіта буде поставлена під сумнів. Для обслуговування робототехніки буде потрібно досить невеликий набір примітивних навичок, а для її контролю, навпаки, - надякісна освіта, яка за визначенням не може бути масовою. Зміна освітніх практик і структури «культурного споживання» призведе до того, що рівень когнітивних функцій у значної частини населення виявиться ослабленим, і це, в свою чергу, призведе до серйозного класового розшарування і виникнення нового ґрунту для конфліктів.Таким чином, як внутрішня, так і зовнішня напруга в суспільствах почне зростати за експонентою. Якщо хтось думає, що мова йде про якесь неймовірно віддалене майбутнє, то він помиляється. За нинішніх темпів розвитку техніки все може статися за один-два поколінні кроки (тобто 15-30 років), а значить, за життя значної частини вже народжених людей. Якщо це збіжиться з не менш драматичними кліматичними змінами, то ймовірність виникнення глобального військового конфлікту видається вкрай високою.Масштабність насуваються викликів різко контрастує з незначним характером тих проблем, які сьогодні вважаються мало не нерозв'язними, і тому вартими того, щоб заради їх «справедливого» вирішення відправляти на смерть десятки і сотні тисяч людей. У романі грузинського письменника Григола Абашидзе «Довга ніч» є цікавий сюжет (розповідаю приблизно – читав, коли мені було років 15 у своєму київському дитинстві). Один з арабських володарів зі своєю армією відступає, ухиляючись від монгольської кінноти. На шляху Грузія. На зустрічі з грузинським царем він переконує його підкоритися без бою і пропустити його армію, кажучи приблизно так: «Ми всього лише швидкоплинне затемнення, а те, що йде слідом за нами, – довга, довга ніч». Все те, що сьогодні з нами відбувається і що здається гідним того, щоб міняти життя на смерть за найгіршим курсом, – це мить історії. Те, що нас чекає попереду, – у кращому випадку, довга ніч. У гіршому – справжній кінець історії. Це дуже погана новина. Але, можливо, осмислення цієї загрози може стати в перспективі якоюсь об'єднуючою ідеєю для руху, який витягне нас з цієї ями.