72 ОМБр ім. Чорних Запорожців | Що мене врятувало від СЗЧ? Вийшов з позиції і вкусив снікерса. Подумав...

«Що мене врятувало від СЗЧ? Вийшов з позиції і вкусив снікерса. Подумав: “Та вроді нормальна служба”. До того на мені лиця не було». «Вушко» — піхотинець 72-ї ОМБр імені Чорних Запорожців. У 24 роки пройшов бої на Донеччині та Харківщині. У 2026-му він підписав другий контракт і планує стати головним сержантом.«На перший вихід ми нарили копанки, спали в них дня три. А потім нас закинули на позицію, де росіяни "розібрали" наш бліндаж. Зробили перший скид, за ним другий. Колоди розсунулися, і всередину залетіла "FPV-шка". Її камера дивилася прямо на мене. Я усміхнувся і подумав: "Ох, сука така. Ну що ти мені зробиш?". Як ударило — мене відкинуло до іншої стінки, пилюка стовпом. На дотик знайшов бронік, забрав автомат, і з хлопцями почав виходити.Ми йшли 700 метрів дві години. Скільки дронів злетілося — я стільки в житті не бачив. Хлопцям сказав: "Я біжу перший, ви за мною". Відбіг, сховався за бруствер — посадки немає, усе "лисе". Тоді росіяни зробили специфічні скиди — тротил і літрова пляшка кульок. Так один — "200", а я з побратимом — "300".Армія стала для мене роботою. На штурмі обстановка змінюється кожні три секунди: придумаєш три плани, а "вспливає" четвертий. Раніше я боявся помилитися, а зараз вчуся на своїх помилках. Хоча страх нікуди не зникає. За рік служби я сильно змінився. Командир каже: "Звикай, тобі людьми командувати". Зараз навчатимусь на головного сержанта.Тим, хто хоче підписати контракт, раджу бути морально підготовленим. Я качався і думав, що витягне "фізуха". Але потрібно бути готовим морально. Бігти доти, поки не скажуть "стоп". Людина думає, що все може, а коли стикається з реальним навантаженням — ламається. Спочатку треба від маминої "сісі" відстати, а потім думати про війну». #контракт1824 #12ак #УкраїнськеВійсько Укрінформ🤝 Підтримати Чорних Запорожців💀72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.