72 ОМБр ім. Чорних Запорожців | Дорога фронту — це відповідальність. Вона тримається на людях, які під...

Дорога фронту — це відповідальність. Вона тримається на людях, які під обстрілами, у темряві, серед вибухів роблять усе для того, щоб хлопці поверталися. Фронтова техніка не знає відпочинку. Як і ті, хто про неї піклується. Один із них — «Мічман».«Перша моя машина — УАЗ зі школи-інтернату, куди спершу просто ходив допомагати. Там відпрацював 4 місяці, поки не призвався до війська. Пропрацював на Камчатці 6 років після «морехідки». Там був на підводних атомних човнах та човнах забезпечення. Так потрапив до рибної промисловісті. Рибгосп свій мав, 15 років пропрацював. Мене риба і вода завжди приваблювали. Та ще й жив я на березі Дніпра. Я з Трипілля, там народився, і батьки, діди, прадіди теж звідти. У перші дні повномасштабного вторгнення долучився до міської оборони Обухова — ДФТГ, був командиром групи швидкого реагування. Через пів року хлопці почали розходитися по військових частинах. Я вирішив піти в 72-гу. Спочатку служив старшим водієм автомобіля ремонтної бригади, потім був замісником взводу, зараз — головний сержант РЕГа виїзної групи. Мої сини також служать. Вони з перших днів пішли до війська. Після поранення сина мені соромно було, що діти служать, а я в ДФТГ. Хлопців не втримаєш: менший — у 3-й ОШБр виконує обов’язки командира танка, а старший — водія у 135-й. Вони добре знаються на техніці, я їх з дитинства цьому навчав. У мене ще меншенький є, 8 років. Зараз до школи ходить, сумує дуже, дзвонить, жде. Ще дівчаток двох удочерив, уже є навіть онучка старша і онучок. Хотів завжди, щоб діти не поневірялись по інтернатах. Я з 14 років працював: до комори бігав, бо хотілося на цукерки заробити. Згодом, з 16 років, працював трактористом та комбайнером три сезони. Потім вчився на водія-механіка в Ржищівському училищі. У 72-й ми з хлопцями — ремонтники, які працюють на виїздах. Десь там машина підбита, нам дзвонять і ми зразу виїжджаємо. Якщо ми можемо усунути поломку, то робимо це на місці. Якщо ні, то є евакуація: машину чіпляємо, перевозимо і ремонтуємо. Були екстремальні ситуації, як виїжджали ремонтувати MaxxPro, це ще на Донеччині було, на Покровському напрямку. Треба було вночі працювати під постійними обстрілами. Я думаю, що все буде добре, буде Перемога і роботи всім вистачить. Ми свою роботу знаємо. Головне, щоб хлопці поверталися». #ІсторіїВільнихЛюдей #РазомДоПеремоги #ТвояУчастьВажлива #БезТебеНеЗакінчиться💀72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.