Позивний «Нармальний», головний сержант інженерно-саперного взводу 72 ОМБр ім. Чорних ЗапорожцівЯ з 2013 року військовий. Зустрів 2014 рік у Почесній варті будучи «строковиком». З 2016 року беру участь у боях за славетну 72-гу. Я собі давно вирішив, що буду військовим. Спочатку — це було бажання випробувати себе, а потім почалася війна — це вже мій обов’язок. Більше 10 років на війні. Моя посада вимагає певних професійних та моральних якостей. На мені багато відповідальності. Але у нас — злагоджений підрозділ, тому мені трохи легше. Ми фахівці вузького профілю. Працюємо попереду, і це величезне розумове навантаження. Підібрати людину, яка готова працювати сапером — дуже важко. Це професія, яка потребує постійного вдосконалення та розвитку. Сапери працюють і на землі, і в повітрі. Це люди психологічно стійкі та креативні. Наша робота — це кілька головних правил безпеки, а все інше — фантазія. Ти приходиш у військо і змінюєшся. Найбільша людська цінність — чесність, вона про прийняття. Можна прийняти різні відмінності, усі ми різні, і це робить нас людьми. Чесність ми розвиваємо в собі постійно. «Та ми за це не думаємо, у нас є Льова», — ось ці слова змушують мене долати моральні, психологічні труднощі, залишатися і працювати далі. Усіх нас об’єднує війна, і для саперів вона закінчиться нескоро. Але я мрію про її закінчення: про життя без звуку сирени та безпілотників. Мрію про українське свідоме суспільство. А все інше відбудуємо і налагодимо. #ІсторіїВільнихЛюдей #РазомДоПеремоги #ТвояУчастьВажлива #БезТебеНеЗакінчиться💀72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.