«До великої війни я був сімейним лікарем за фаховим навчанням, але з практичної медицини я пішов в організаційну. Працював в Міністерстві охорони здоров'я, в Національній службі здоров'я, займався більше адміністративною роботою. Я, скоріше, організатор за покликанням, адже люблю масштабні проєкти, якими, власне, і займався. Серед них - це реалізація медичної реформи. Цей досвід мені знадобився у війську.Мій шлях до Збройних Сил України був доволі звивистим. Оскільки я маю проблеми з зором і був знятий з обліку ще в 16 років, мене не хотіли мобілізовувати. Тому я спершу пішов до добровольчого батальйону «Вільна Україна». В якості добровольця я брав участь в обороні Києва. Після звільнення Київщини наш батальйон направили в Миколаїв. Влітку 2022-го я знову спробував потрапити до війська. Цього разу я вже був більш настирливий, наполягав, що я сам прийшов. Зрештою мене прийняли. І після того, як я пройшов навчання в Десні та Сполученому Королівстві, я потрапив до Чорних Запорожців.Вже на початку жовтня 2022-го я працював у Донецькій області. В медичній роті мені довелось застосовувати свій організаційний досвід, набутий у цивільному житті. Це навчання та консультування особового складу, організація роботи стабпунтку та надання медичної допомоги вже в госпіталі. Якщо виникали підводні камені або питання, то доводилось їх оперативно вирішувати. Можна сказати, що я займаюсь свого роду кризовим менеджментом. А з іншого боку, часом консультую хлопців, які в нас лікувались. Я зазвичай лишаю свій номер телефона про всяк випадок. Проконсультував, люди лишаються вдячні, якось так.Зараз наша країна переживає дуже важкі часи. Однак, я вважаю, що вона складає дуже багато цивілізаційних іспитів екстерном. Європа та Америка все це пройшли декілька сотень років тому, а нам треба робити це дуже швидко. Водночас нам доводиться боротись за існування нашої держави. Іншого шляху в нас немає».(с) «Олександр»💀72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.