«Ми якраз пили біле вино з дружиною. Здається, біле. Взимку п’ємо біле вино, влітку – червоне, так у нас склалося. Жінка каже: прильоти. Виходимо на балкон – дійсно, прильоти. Я поїхав зразу до своїх козаків, на Київ, потім на Мощун. Найцікавіша історія – що я дуже хотів у Нью-Йорк. Ну і я посилав ці фібри, неправильно сформував цю мислеформу, та й попав у Нью-Йорк. Тільки не в той. Мені там не сподобалось. Ну а потім уже у Вугледар. Із 19 року служив у АТО. Потім відпочивав, народилася дитинка. Займався будівництвом, робив покрівлі. А коли почалася повномасштабна, відправив їх з дружиною у Польщу – і в свою бригаду. Хоббі у мене – грати на гітарі, співати. Пишу пісні, записую музику, маю невеличку студію. Написав гімн бригади, правда, ще не обробив, можливості тут не було. Я хотів на танцювальне, а не було грошей, щоб іти навчатися. Мама сказала: іди на покрівлі, там якраз дядя Вова робить, заробиш і підеш на хореографію в Олександрію. Так я оце досі так заробляю на танцювальне, – сміється, – зате у мене є товариш з позивним Танцор, він у той час займався, а зараз дронщик. Крутий чувак, передавайте вітання, якщо побачите».(c) «Маестро»💀72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.