Сьогодні сталися дві визначні події.Україна змогла завдати удару по кількох аеродромах російської стратегічної авіації, що вважалися повністю недосяжними для наявних сил та засобів ЗСУ.Орда ж не спромоглася ефективно уразити нашу інфраструктуру відразу кількома видами ракет, які вона вважає своєю грізною зброєю. Надзвичайно великий їхній відсоток був перехоплений різними системами ППО.І перша, і друга події - далеко не випадковості, а результат закономірних тривалих процесів. Деталізувати не будемо, особливо, щодо української армії, хай ворог з кожним днем отримує побільше сюрпризів 🙂Від цих подій маємо і дуже важливе стратегічне повідомлення для суспільства.Коли український солдат в окопі відбиває чергову люту навалу російських окупантів, коли український цивільний працює без світла, води, газу, щоби тримати на плаву економіку - вони впевнені, десь готуються резерви, триває опанування новими видами озброєнь, складаються чергові несподівані плани контрнаступу. Тобто, активно йде процес вирішення тактичних і стратегічних проблем цієї війни й, з часом, вони вирішуються.Хто займався командними видами спорту, знає, наскільки важливою є впевненість одне в одному. Тоді можна вкладати всі сили у відбор м‘яча, коли знаєш, що твій партнер заб‘є. Або будувати атаку більш якісно, якщо знаєш - партнер підстрахує. Такі команди виграють, а в яких між гравцями панує недовіра - дезорганізовуються і впадають у хаос.Зараз вся Україна - це одна мегавелика команда. Вже в перші дні війни довіра всередині суспільства була дивовижно високою. І з кожним подоланим негараздом, з кожною перемогою все зростає.Ось і тут, російська орда думала пересварити нас усередині, зруйнувавши інфраструктуру. Але лише ще більше згуртувала в процесі.На жаль, це випробування не останнє. Але ми й далі, всі разом, кожен на своєму місці, плечем до плеча проходитимемо їх гідно.І так само, всі разом, одного дня відсвяткуємо омріяну Перемогу 😉https://t.me/olvoitko