Напередодні Нового року люди пишуть свої очікування та побажання, підводять підсумки та аналізують успішність року, який минув.Марно намагаюсь скласти допис, бо думки досить хаотичні, і постійно змінюю формулювання своїх роздумів, аби це було етично та зрозуміло.♒️ Раніше я завжди щось загадувала чи, бодай, намагалась будувати плани, але вперше, коли я реально нічого не чекаю. Взагалі.Побудова довгострокових планів зараз — дуже смішна річ. Втім, звісно, ми намагаємось це зробити. І це добре. Так правильно. Так і має бути.Але постійно ловлю себе на висновку, що всі ключові події в моєму житті вже відбулися. Я також чітко розумію, що деякі речі вже ніколи не здійсняться, як би сильно я не старалась. Позаду юність, мрії, навчання, перші роботи, друзі, побачення і кохання. Попереду — навіть не знаю, що.🤷‍♀️ Відчуття порожнечі.Увійшла до етапу, коли людина вже не намагається здобувати нові враження, а живиться більше старими. І це нормально. Я не кажу, що в моєму житті немає зовсім нічого нового. Просто все на паузі.До такого також треба звикати, і розуміти, що багато чого вже в минулому. Це також вимагає певної роботи над собою. Не завжди легкої.