Рецензії як метод самопіаруУ мене був знайомий письменник, який любив дуже робити розбори чужих творів і писати свої висновки і вироки стосовно цих книжок.♒️ Він не приховував факту, що робить це, в тому числі, для свого піару, і я знаю, що багато хто з авторів чинить так само на літературних майданчиках. Тож я хотіла би поговорити про те, наскільки такий метод самопрезентації є доцільним, і чи варто вдаватись до нього, якщо ви хочете отримати популярність. Чи, бодай, якусь увагу до вашої творчості.З одного боку, активна залученість в процес взаємних читань розширює ваше коло спілкування, допомагає шукати однодумців і так — заявити, в тому числі, про власний талант і про себе. А з іншого, я не думаю, що для розкрутки автор має відстежувати інших колег, і брати участь в написанні рецензій. Тільки із власного бажання. Читати і оцінювати чужу творчість корисно. Але будь-які відгуки повинні бути чесними і щирими. Інакше вони втрачають об'єктивність.Знайомитися з чужими книжками і дізнаватися, про що пишуть конкуренти, що є популярним, які думки хвилюють сучасних письменників, це є важливим. Але не варто очікувати, що після цього кроку обов’язково до вас зайдуть і читатимуть у відповідь. Думати так — даремно, адже у більшості авторів, як правило, мало часу на відповідні дії.Можна спеціально домовитися про взаємні читання і оцінку одне одного, якщо ви на етапі початку літературної діяльності. В такому випадку ви маєте певні зобов'язання, і їх треба виконувати, щоб підвищити ефективність себе та свого колеги.Я б назвала це письменницькою солідарністю. А як вважаєте ви? Пишіть! Чи був у вас подібний досвід, або, навпаки, лишали вам рецензії?