Сьогодні рівно рік, як я написала свою повість "Це моя людина".♒️ Про історію створення книжки трошки згадувала тут, на каналі. Знову розміщаю тут пост: https://t.me/olga_bovkun2022/138 , аби ви могли почитати уривки (хто ще не читали), і згадати також, як це було.Ще тут: https://link.booknet.ua/YwH5qVbbbEb . За цей рік я випустила один невеличкий тираж (розпроданий), і готую ще випустити другий. Також я шукаю шляхи для продажів книжки в електронному вигляді (вже незабаром), і думаю над тим, аби зробити ще й відеочитання твору.Ця повість народилась не завдяки, а всупереч. Писала у розпал війни — у двох різних містах, різних локаціях, видавала буквально "за останні кошти", розкручувати намагалась попри численні особисті біди (моя травма у листопаді того року, судова тяганина, важкий моральний стан, хто давно вже на каналі — ті знають, що я перенесла і як реанімовувала свій паблік). І робитиму надалі все залежне від себе, аби популяризувати цей твір, і буду боротися за нього. Бо особисто для мене це дуже знакова повість: по-перше, вона — "воєнна", по-друге вона про реальні події, по-третє, вона багато в чому списана з мого власного життя. Вдячна вам всім за ваші відгуки, увагу і допомогу у будь-якому вигляді протягом всього цього року! Далі буде! 💕💕💕💕П.С. Книжка доступна для читання широкими масами у бібліотеці: "Публічна бібліотека Вишгородської міської ради". ❗️