КаліграфіяСьогодні має бути новий вірш, але спочатку традиційно пост про діла наші письменницькі. Думала-думала над темою, і захотіла побалакати з вами стосовно каліграфії.♒️ Зізнаймося, любі: хто ще досі, незважаючи на досягнення техніки, а може, навіть і трошки зухвало ставлячись до них, гордо пише в зошитках ручкою? або олівцем, або навіть фломастером?Це я, це я! Щоправда, коли мені спадає на думку якась ідея, я пишу дуже швидко, поки не забулось, і відтак — як курка лапою. Почерк свій люблю, шаную, люблю писати від руки, обожнюю, можна сказати. В юності кожен новий учбовий рік починала з каліграфічного писання конспектів. Потім, правда, під кінець семестру все завершалося все тією ж курячою лапою, але ж початок був який натхненний, "за здравіє"!Мені цікаво: скільки у нас тих, хто також дуже любить писати "по-старому", а не клацати по клавіатурі, а поганий почерк (нерозбірливий, некрасивий тощо) вважає гріхом і злочином (ну звісно, остання фраза — жарт!).Я щиро захоплююсь людьми, які водночас можуть писати швидко, зрозуміло і при цьому ну дуже файно. Бо в мене якщо красиво — то не розбірливо, якщо ж швидко і зрозуміло — то ганебно. Я вірю у залежність характеру людини і її почерку. Навіть для себе виділила такі типові, я би сказала, різновиди: прямі тонкі лінії з гострими кутами; округлі закорючки; величезні довгі хвостики від букв; розгонисті, на пів аркуша, каляки...Викладачі в університеті мене запам'ятовували за почерком, бо він був дуже оригінальним, і геть усі це помічали, але й зауважень я багацько отримувала на свою голову.