Українські поети про любов: натхненна лірика

Пропоную трішки зануритися в чарівний світ поезії наших вітчизняних авторів.♒️ Павличко, Стус, Костенко, Андрухович, Жадан, Іздрик — класики й сучасники говорять про бажання, близькість, страх втрати й особисті переживання.«Не любити тебе — не можна…», Василь Стус***

Не любити тебе — не можна. Володіти тобою — жаль. І хвилина діяння кожнаВипромінює нам печаль. Бути разом… в однім цілунку. Злить уста і серця свої. Тільки в хвилі нема порятунку… Плачуть вночі лишень солов’ї… Ти в хвилину чуттєвої буріНе віддайся мені, дивись,Бачиш вечора крила похмурі? То над нами вони зійшлись. Хай нам кажуть: любити можнаТільки раз. Того разу й жаль,І щаслива хвилина кожнаВипромінює нам печаль. Не ховайся в зволоженім зорі,Бо розгойдані берегиПоглинаючих фантасмагорійБудуть завжди нам дорогі. Ні! Знайти і в чуттєвих буряхНе перейдену нами грань,Щоб не відати днів похмурих,Щоб не знати про гнів прощань. Не любити тебе — не можна,та й любитись з тобою — жаль,бо хвилина кохання кожнавипромінює нам печаль. Докладніше: https://elle.ua/stil-zhizni/blog_stil_zhizni/10-pristrasnih-virshiv-pro-kohannya-vid-ukrainskih-poetiv/