Психологія PRO 👨🏻‍💼 | Нещодавно натрапив на цікаве дослідження в журналі Nature:https://www....

Нещодавно натрапив на цікаве дослідження в журналі Nature:https://www.nature.com/articles/s41398-025-03545-7Нам давно відомо, що психотерапія це не лише бесіда. Вона має вплив не тільки на почуття та поведінку, але й як показує дослідження на структуру мозку. У описі дослідження «Limbic gray matter increases in response to cognitive‑behavioural therapy in major depressive disorder» авторки Естер Цвікі та ін. дослідили пацієнтів із Major Depressive Disorder (MDD): вони пройшли 20 сесій когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) в умовах амбулаторної практики.До цього пацієнти пройшли МРТ-сканування, і потім, після сесій, повторили. Їх порівняли з контрольною групою здорових осіб. Результати вразили: у пацієнтів спостерігали збільшення об’єму сірої речовини (GMV – grey matter volume) у фронтально-лімбічних регіонах — зокрема у правій передній гіпокампі, у двосторонній мигдалині. Крім того, спостерігалось зменшення об’єму у правій задній гіпокампі. Одже психотерапія породжує нейропластичні зміни. Ще цікавіше: зміни структури були асоційовані не із загальним зменшенням депресивних симптомів, а саме із покращенням здатності пацієнтів розпізнавати свої відчуття — тобто зменшенням алекситимії (складнощі з ідентифікацією/описом емоцій). Збільшення об’єму правої мигдалини корелювало зі зниженням показників підшкали «Difficulty Identifying Feelings». Автори роблять висновок: терапія має прямий вплив на мозок, і специфічно на ті відділи, які відповідають за емоційне переживання, розпізнавання почуттів, інтроспекцію. Це доводить, що емоційна обізнаність (emotional awareness) не просто «прекрасне доповнення», а фундаментальний механізм терапевтичної зміни.