✏️До дискурсу про ШІ в текстахГучна історія в англофонному літературному світі зараз — очевидно ШІ-генероване оповідання виграло престижний конкурс, тому було опубліковане у поважному літературному журналі.Це гарна ілюстрація до того, чому ШІ не пише хороші тексти, особливо художні. На перший погляд красиво сформульовані метафори виявляються порожніми і абсурдними, якщо спробувати вчитатися глибше, бо вони відірвані від людського досвіду. За стилістичними прийомами немає замислу автора, тому в нас як читачів немає жодного бажання заглибитися в них.Утім, це доволі очевидна теза. Що цікавіше в цій історії — те, наскільки мало людей, навіть на вершинах літературних олімпів, розпізнають ШІ в текстах. Частково тому, що для того, аби отримати чуйку на ШІ-тексти, потрібно самому багато працювати з ШІ-інструментами (це вже підтверджують перші дослідження на цю тему).Ще цікава деталь — якою була перша відповідь журналу на звинувачення. Серед іншого, вони сказали, що прогнали оповідання через Claude, і чатбот не підтвердив, що це точно ШІ-текст. Очевидно, що це поганий підхід. Клод хороший для багатьох речей, але точно не для цього. Загалом я часто помічаю підхід «підозрюю, що це ШІ-текст, тому піду запитаю в ШІ, чи це він написав»; так робити не варто. Ідеального способу визначити ШІ-шність текстів немає, але найближче до нього наближаються спеціалізовані сервіси, натреновані конкретно під це.P.S. Пару місяців тому у своєму телеграм-каналі я писав про основні ознаки ШІ; тепер також виніс у ФБ-пост, щоб всемогутній і милосердний алгоритм показав це якомога більшій кількості людей. Якщо не читали, почитайте. Якщо читали, все одно можете лайкнути / репостнути / надіслати батькам :)P.P.S. Цей текст написаний людиною, але, звичайно, нейрони мого мозку були натреновані на десятках статей і сотнях твітів, які я прочитав на цю тему за останній час :)