Telegram statistics channel - @oldschoolpravda

Тим часом Усик корешится та ручкається то с ватніком Ковальовим, то з кадирівцем Бетербієвим, то з Біволом, і це тільки те що відомоДавно вже ясно, що біомасам плювати на війну та кров, їм головне розваги та інфоприводи. Усик прохавав, що достатньо напяліть вишиванку та ходити з чубом, щоби бидло схавало. В той час як Макс Шмелінг стрибав з парашутом під час війни, а Джо Луїс катався з показовими матчами по ППД американців, Уся живе своє краще життя та лопатить мільйони, ніяк не наближаючи перемогу (крім чергової прикормки для бидла в стилі «он же наш флаг поднімаєт») Не повірите, ніхто ще не передав на Петріот через те, що Усик виперся з прапором.Не всі хочуть робити справжні вчинки та йти на жертви. Наш скелетоніст на цю жертву пішов, та багато хто з біомас не зрозуміє - бо жертви вони нелогічні зазвичай. Наприклад, навіщо ризикувати життям, коли можна поїхати.В цілому у нас цікавий підхід, змагаєшся з русачками та просто не потиснув їм руки - от тобі медаль від Малюка та лютий форс по всіх каналах. Загинув на війні, як Федорович або Жека Світличний - та і х…й на тебе, тебе по тєлєку не показали. У нас і Вовчанчина згадали тільки тому, що його зіграв Сашко Божий в мокьюментарі від Скелі.Тому у час війни на виживання, не будемо забувати справжні вчинки. Гераскевич такий вчинок зробив, відстояв наше право на памʼять, та знову довів, що ОІ - це продажний пітушиний куток.

Мелоні відсуває Макрона від «керма» ЄвропиThe Telegraph повідомляють, що прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні разом із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом фактично перебирають на себе роль нового центру ухвалення рішень у Європейському Союзі, витісняючи з неї президента Франції Емманюеля Макрона. Підписання італо-німецького партнерського пакту в Римі символізує зсув балансу сил у ЄС у бік більш консервативного курсу.Традиційна франко-німецька вісь десятиліттями вважалася «двигуном» європейської політики, однак нині Париж виглядає дедалі менш надійним партнером. Макрон наближається до завершення свого останнього президентського терміну, Франція стикається з політичною нестабільністю, боргами та слабким економічним зростанням. На цьому тлі Берлін шукає нових союзників — і знаходить їх у Римі.Мелоні, яку три роки тому сприймали як євроскептичну популістку з «постфашистським» минулим, на практиці проявила себе як прагматична та проєвропейська лідерка. За її керівництва Італія стабілізувала фінанси, зміцнила позиції в ЄС і стала для Німеччини передбачуваним партнером у питаннях оборони, міграції та торгівлі. У Берліні дедалі частіше говорять про «новий центр тяжіння» всередині Союзу.Спільні позиції Мелоні та Мерца охоплюють жорсткіший підхід до нелегальної міграції, скорочення бюрократії ЄС, перегляд кліматичних регуляцій без шкоди для економіки та збереження тісних трансатлантичних зв’язків зі США. На відміну від Макрона, вони обирають стриманість і переговори навіть у конфліктах із Вашингтоном.Хоча Париж наполягає, що франко-німецьке партнерство залишається ключовим, дедалі очевидніше: у Європі формується нова вісь Берлін — Рим, яка може надовго змінити архітектуру влади в ЄС.The Voicer | Підтримати

Вугільна міна ч.2Лише після війни, коли пресі стало доступним листування Томаса Кортні, з’ясувалося, що вибух був наслідком застосування «вугільної торпеди».Наймасштабнішою трагедією, яку пов’язують із цими пристроями, стала катастрофа пароплава Sultana 27 квітня 1865 року біля Мемфіса. Після вибуху трьох із чотирьох котлів судно загорілося. На борту перебувало близько 2300 пасажирів, понад 1800 з них загинули, значна частина — нещодавно звільнені військовополонені Півночі. Пізніше колишній агент Конфедерації Роберт Лауден заявив, що саме він використав вугільну бомбу для підриву судна.За неофіційними оцінками, Торпедне бюро секретної служби Конфедерації за останній рік війни завдало Півночі більше збитків, ніж за попередні три роки разом узяті.Подальша історія показала, що ідея замаскованих під вугілля вибухових пристроїв не зникла. У Першій світовій війні їхня технологія майже не змінилася, але сфера застосування поширилася на залізничний транспорт. Під час Другої світової війни радянські фахівці спеціальних операцій, зокрема І.Г. Старінов і К.С. Заслонов, ефективно використовували подібні безоболонкові заряди проти локомотивів і інфраструктури.У післявоєнний період США знову звернулися до напрацювань Кортні, намагаючись застосовувати вдосконалені аналоги під час спеціальних операцій у В’єтнамі. Сьогодні, попри зменшення ролі вугілля в транспорті, воно й досі широко використовується в енергетиці та металургії. З огляду на історичний досвід, загрозу диверсій із використанням замаскованих вибухових пристроїв повністю виключати не варто.Історія вугільних мін Томаса Кортні демонструє, що навіть на перший погляд невинний матеріал може стати ефективною зброєю, якщо його правильно замаскувати і піднести до цілі. Навіть невеликі заряди, інтегровані в енергетичні системи, здатні спричинити масштабні руйнування завдяки фізиці процесу (парові котли, локомотиви, промислові агрегати). Для сучасних спеціалістів з протидії ВНП ця історія має кілька ключових уроків: загроза не завжди має класичний вигляд боєприпасу, будь-який об’єкт у енергетичних або транспортних ланках може бути потенційно небезпечним, а ретельний аналіз та превентивні заходи критично важливі. Технології змінюються, але принципи диверсії залишаються схожими, і історичний досвід Конфедерації показує, як винахідливість і маскування можуть багаторазово підвищити ефективність обмеженого заряду. Сьогодні, коли енергетичні та транспортні системи залишаються вразливими, історія вугільної міни нагадує про необхідність постійної пильності, уважного ставлення до атипових загроз і важливість знання минулого для безпечного застосування сучасних технологій.Поділитися новиною| Звʼязок з адмінамиМіни та кава з канапками!

​​"І кого тільки в цих штабах можна було побачити? Тут бачили наливайківців, дорошенківців, полуботківців, богданівців, республіканців, бо- гунців, кармелюків, георгіївців, Курінь Смерти Міляшкевича, 1-у Київську ім. Богдана Хмельницького юнацьку школу, Кінний Вільної України полк, 1-у Сердюцьку ім. М. Грушевського гарматну бригаду, яка з жовтня все формувалася, 2-й Запорізький полк, Січових Стрільців, Телеграфний Курінь, Понтонний Курінь, Вільне Козацтво, Курінь моряків, Курінь залізничників, заходили і від Коша Слобідської України, забігали і гайдамаки чорні і червоні. Вже і з перелічених видно, що в Київі було чимало війська. Та чи воно було чогось варто? Найбільша небезпека грозила Київу зі сторони Бахмачського залізничного вузла як головної залізничої артерії з Півночі на Київ, і тому командування старалося забезпечити цей відтинок певними і у відповідній кількості нашими військами. Як там проводилися операції, як провадилися бої, — я не знаю, бо там не був, але, що я напевно знаю по Київу, що звідси посилався «Георгіївський полк», хоч чомусь георгіївці себе називали «Георгіївський батальйон», 600—700 багнетів, але, пробувши в бойовій обстановці лише повних яких два дні, а на третій вже день весь «батальйон» знявся з позицій, не попередивши решти наших же військ, повернувся до Київа... <...> Або такий відділ з такою знаменною назвою, як «Курінь смерти» виїхав з Київа до Бахмача по обіді, а на другий день, перед вечором був уже знову в Київі... Командиром його був такий оригінал поручник, років 40, Міляшкевич. Він мав гарні, довгі козацькі вуса, голену голову з оселедцем, носив жупана, криву шаблю... Цей курінь тільки подивився на пляц майбутніх боїв і, не займаючи позицій, не попрощавшись із тими старшинами, що там були, — повернувся до Київа...Взагалі, мушу зазначити небойовість, театральність і авантюрність усіх тих «отаманів», що своїми оселедцями, кривими шаблями, страшними назвами частин хотіли демонструвати свою відданість матері-Україні, свою хоробрість, одвагу і жертвеність. <...> Власне, цілі частини дезертували з фронту і в Київі їм волос з голови за такий злочин не впав. Чому ж не оголошувати нейтралітету, коли за це жодної кари, жодної відповідальности?<...>З повідомлень із Бахмача ми в Київі знали про наступ большевицьких військ на чолі з полковником Муравйовим і спочатку відбувалися бої з авангардними відділами протягом декількох днів. Це свідчило, що головні його сили ще не були приготовані до наступу. До мого виїзду з Київа бої вже були пожвавлені. Я цілком припадково мав розмову з тими молодиками, українськими фанатиками, що входили до складу Студентської сотні. Я лагідно та делікатно наводив цих занадто молодих юнаків на думку, що бути на фронті, битися з ворогом, — не забава, дуже тяжка і небезпечна справа. Одверто я не міг їм сказати, що вони ще діти і даремно ризикують життям, бо ж треба лише було глянути на їхні обличчя і побачити екзальтований вираз очей, щоб зрозуміти, що всякі резонні доводи безсилі змінити їхнє рішення йти на фронт і битися з ворогами Української Держави. Коли б то ми мали таку молодь по всій Україні, а принаймні в самому Київі, але не сотку, а тисячі, коли б... Уся та сотня нараховувала у своєму складі 110 —120 людей. Ці — ще юнаки — створили легенду Круг ізз. що юнаки так хотіли йти на фронт, рвалися до бою, — нічого в тому не було дивного, але як наше командування могло допустити це? Все тоді в Київі йшло стихійно, без жодної керми, чи то військової, чи політичної. Ось захотілося, власне, дітям погратися в солдатиків, і ніхто з начальства не вмішався в цю справу і відповідно не поставився. Вмішатися і не пустити дітваків, то тоді треба йти по касар- нях і одважно гнати нейтральних на фронт, а цього нашому начальству і не хотілося робити, і було боязно за своє життя.//Микола Чеботарів, "Визвольні змагання очима контррозвідника"//#історія #Визвольні_змагання

Макіавеллі ще в 16 сторіччі запевняв, що війни починаються, коли хочуть, але закінчуються – коли можуть. Проте мудрість війн, яка простягнута тисячами років забувається в будь-які хвилини сподівання.Чергові перемовини в Абу-Дабі – це не про мир, не про фініш і далеко не про конструктив. Це черговий «етап», який через роботу ЗМІ, експертів, провісників та ще багатьох лише вселяє марні надії на найближче майбутнє. А саме основне: ми ще не можемо закінчити війну.Зважаючи на те, що і росія і Україна у ведені перемовин зробили ставку на своїх ключових військових персоналій – можна запевнити, що ніхто з поступками не повернеться.Росія як і раніше наполягає, що мир неможливий без вирішення територіального питання та вимагає, щоб Україна відступила із Донбасу. Україна в свою чергу категорично відкидає вимогу віддати території, а натомість пропонує демілітаризовані зони або економічні механізми для Донбасу, зберігаючи власний суверенітет. США під проводом Трампа шукають вигоду, але не мир.Проте, американські дипломати принаймні запевняють, що прогрес можливий, але визнають, що без вирішення територіального питання довготривалого миру не буде, фактично запевняючи нас, що в нинішніх реаліях навіть сама «сильна» дипломатія рано чи пізно приведе Україну до 2 раунду в цій нескінченній війні (але про це потім).Також Вашингтон «прагне»забезпечити подальші гарантії безпеки для України. Всі їх прагнення ми прекрасно бачимо протягом останнього року🤷🏻‍♂️Повторюсь, єдина гарантія з таким сусідом – це армія та зброя. Бажано своя та завжди готова до застосування без всіляких попередніх дозволів поціновувачів миру та червоних ліній. Але потрібно бути відвертими, адже на планеті Земля фактично не існує держав, яким потрібен «справедливий мир» та сильна й озброєна Україна.Найсильніші з сучасних держав просто спостерігають за знищенням один одним двох ворогів: один із яких відчайдушно бореться за виживання та справедливість, а інший безглуздо вбиває власний потенціал через хвору жадібність та жагу до влади.Позиція наших партнерів приводить нас до того, що ми стаємо суто інструментом тимчасового стримування та обʼєктом випробувань (зброї, методик тощо). Все це про бізнес та політичні амбіції, але ніяк не про гарантії та сильну й незалежну Україну.Нині Україна вже найсильніша держава Європи у військовому плані, навіть попри те, що наше військо – це велика частка вже далеко невмотивованого і недобровільно набраного особового складу до війська, а кількість та якість наявного озброєння слугує лише для виживання у війні проти такого ворога як рф.Так чи вигідна буде ще сильніша Україна? Чи потрібна така Україна таким партнерам як Доні? Чи такій ліберальній Європі?Відповідь очевидна: на сьогодні та завтра світ не готовий до такої сильної та озброєної України, але він її потребує. От такі часи. А щодо миру, то він здобудеться лише на полі бою. Росія поки що більш переконлива, особливо на фоні її безжальних ударів по нашій цивільній інфраструктурі та знищенні енергетики на 4 рік повномасштабної війни.Здобудеться мир тоді , коли одна із сторін буде фактично обезкровлена (і тут не лише про армію), коли піхота фактично перестане виконувати будь-які функції на полі бою окрім як сидіння в норах, тоді коли дрони почнуть тотально нищити зони протяжністю 50+км від і так не сталої ЛБЗ.Думаю в цьому році щось подібне на полі бою ми і побачимо.

‼️ На днях я публікував Корчинського, який виправдовував Петрова. Думаєте, він єдиний? Ні. Десятки таких постів у Фейсбуці, які потрапляють мені у стрічку у якості рекомендованих постів. І це пости не від моїх друзів у Фейсбуці. Простіше, це рекламні пости, поставлені на широку аудиторію, грошей не економлять. 😆Один-єдиний наратив цих постів - Вова Пєтров хоч і помилявся раніше, але зараз потужний патріот, один з найкращих українських пропагандистів, тому руки геть, порохоботи і так далі. 🤦‍♂️Пишуть такі явно замовні пости лідери думок, якісь політики, журналісти! Це не якісь боти із закритими сторінками, це реальні люди із тисячами підписників, із вищою освітою у журналістиці, політології, банківській справі і так далі. Ось, що значить, бути при кориті)) Якби це був якийсь не опешний блогер-журналіст, його б вже або посадили, або "мобілізували". У такі часи цінуєш тих, хто не ліг під оп, видає не викривлену інфу, не підкинувся на гроші, положення, не боїться "санкцій". 🤦‍♂️Сука, військових так не захищають, як Вову Пєтрова...

Пентагон наказав провести перевірку ефективності жінок на бойових посадахЧерез 10 років після того, як в США допустили жінкинь на бойові посади, Хесгет вирішив провести перевірку. Майстер маху двохкілограмовими гирями, голова Міністерства війни США виступає проти такого допуску, та заявляє, що "це не міф про амазонок, жінки на війні зазвичай виділялись саме звабливою та сексуальною силою".Дуже потужна заява від тіпа, який був в Іраку в якості командира Нацгвардії (у них це по суті резервісти), і бачив не більше війни, ніж Джей Ді Венс, який був там звичайним писакою. Хесгет заявляє, що відсутність жінок на бойових посадах зробить їх армію "більш смертоносною", судячи з усього, Афганістан, В'єтнам та інші обсьори США відбулися саме через квоти у армії.Але правда в тому, що не дивлячись на блискучу спецоперацію у Венесуелі, США не нюхали справжньої важкої війни ще з часів В'єтнаму, де вони програли, тому варто зробити акцент на більш якісний рекрутинг, сучасну підготовку та реформи, а не фрази "баба на кораблє нє к добру".Певні правильні кроки при Трампі вже зробили - прибрали агітацію трансів та ЛГБТ, та замість маскота морської піхоти зробили не трансуху (таке було, можете погуглити), а більш гідного кандидата - милого бульдога.

🤦‍♂️Тримайте нову феєричну історію про улюблених пропагандистів Єрмака — Петрова та Іванова.📣 На своїх каналах вони давно мають звичку: кожного, хто критикує Єрмака, одразу записувати в “ухилянти” і звинувачувати в «домовленостях» про відстрочку.🔍 Ми вирішили перевірити, як із такою начебто патріотичною позицією вони самі почуваються в глибокому тилу.🤷‍♂️І, сюрприз: обидва заброньовані. Причому в структурах, наближених до влади.⏱ І ще один цікавий збіг: бронь вони отримали якраз після атаки на НАБУ та САП, яку так старанно виправдовували в ефірах.Петров з літа виявляється з 31 липня у нас співробітник Державної установи «Національне військове меморіальне кладовище». Інформаційною політикою там виявляється займається в вільний від роботи на Банкову час ⛪️Іванов теж з липня працевлаштований….у підрядника улюбленого підприємства Міндіча - «Енергоатому» ⚛️ Того самого, який вони відбілювали півроку)) 📹 У відео показуємо, де саме “переховують” від армії «говорящі голови» Офісу Єрмака, які “критично важливі функції” вони виконують і коли в них закінчується відстрочка.https://youtu.be/fiAOPOtalKU?si=QyV3DziQvQunonVm

" Практично кожному наступу росіян передувало "просочування" через лінію фронту невеликих підрозділів і окремих бійців. У цьому виді бойових дій росіяни не мали собі рівних. Якби уважно не велося спостереження на передньому краї, прямо в центрі наших позицій раптово опинялися росіяни, причому ніхто не знав, яким чином вони проникли туди. Вони зявлялися в найнесподіваніших місцях, підібратися до яких було неймовірно важко, і тут же окопувалися. Правда, для поодиноких солдатів не так важко проникнути в наше розташування, оскільки живої сили наших на позиціях було не багато, а опорні пункти знаходились на великій відстані один від одного. Дивувало те, що, попри повну бойову готовність і спостереження за переднім краєм, що тривало всю ніч, вранці ми могли виявити цілі підрозділи росіян, разом з озброєнням і боєприпасами, і добре при цьому окопалися. Таке просочування здійснювалося з надзвичайною майстерністю, абсолютно безшумно, без єдиного пострілу. Подібний прийом застосовувався росіянами в багатох випадках, незмінно приносячи їм значний успіх. Проти таких дій існує єдиний спосіб, створити глибоко ешелоновану оборону, зайняти її військами і постійно патрулювати пильними вартовими, а також, найголовніше мати місцеві резерви, готові за першим же сигналом всупити в бій і відкинути противника....." Фрідріх Мелентін ТАНКОВІ БОЇ період боїв в великому закрутті дону 1942-1943

Фото бойових частин від американських крилатих ракет «Tomahawk».За даними Bellingcat, ці знімки були зроблені в Нігерії після ударів по позиціях так званої «Ісламської держави».На опублікованих фото чітко ідентифікуються уламково-фугасні бойові частини WDU-36/B масою близько 310 кг, виконані в титановому корпусі. Як вибухова речовина використовується PBXN-107.Бойова частина може працювати як із підривачем миттєвої дії, так і з підривачем зі сповільненням, що дає змогу адаптувати ураження під тип цілі — від відкритих об’єктів до заглиблених споруд.Окремий момент, на який варто звернути увагу: поява подібних уламків у відкритому доступі означає, що тепер російські (або Китайські) спецслужби потенційно можуть отримати додаткову інформацію щодо конструкції бойової частини, типів вибухової речовини та, що особливо важливо, підривачів, які застосовуються в ракетах Tomahawk. Навіть фрагментарні дані — це матеріал для аналізу, відтворення схем і пошуку вразливостей.Поділитися новиною| Звʼязок з адмінамиМіни та кава з канапками!