Old School ✙ | Всі ми знаємо, як більшовики провели "раскулачіваніє", тобто грабунок ...

Всі ми знаємо, як більшовики провели "раскулачіваніє", тобто грабунок кожного селяніна, у якого є більше одного коня, з подальшим розстрілом або висилкою до Сибіру. В українських містах також "убіралі нєжелатєльний елємєнт і контру", як вони казали, "ми знищуємо класи". Замість інтелігенції та "ненадійних" робітників звозилось "надійне" робоче-крестьянське бидло з різних куточків червоної Росії, яке мало їх замінити. Згідно реформам, жили вони не тільки у відібраних у людей будинках та квартирах (так з'явились комуналки), але і в наново побудованих жилих масивах для робітників.Такі будівлі в Дніпрі описує бельгієць Леон Дегрель, який до 1941 року ніяк не співпрацював з Гітлером, аж поки не було оголошено війну проти СРСР, в якій він захотів прийняти участь як в "релігійній війні заради виживання всієї Європи"."Будівлі, такі вражаючі здалеку, були лише гігантською містифікацією, призначеною для обману туристів, яких приганяли через Інтурист (єдине турагенство в СРСР для організації візитів іноземців, відкрите в 1929 році та кероване чекістами), та глядачів документальних фільмів.Підходячи до цих житлових блоків, вас нудило від смороду бруду та екскрементів, що піднімався з трясовини навколо кожного будинку. Навколо них не було ні тротуарів, ні гравію, ні бруківки. Скрізь був російський бруд, і всюди стіни лущилися та кришилися. Якість будівельних матеріалів була найнижчого ґатунку. Усі балкони розхиталися, а цементні сходи вже були зношені та потріскані, хоча будівлям було лише кілька років. На кожному поверсі було певне число побілених квартир з крихітною кухнею для кількох сімей. Електричні дроти висіли пучками. Стіни були зроблені з глини та тріскалися, як тільки ви наважувалися забити в них цвях.Загалом, водопроводу не було. Пролетарські мешканці, не маючи змоги користуватися санітарними вузлами, справляли нужду навколо будівель, які в результаті перетворилися на величезні туалети. Холодна погода заморожувала екскременти, які з кожною відлигою спричиняли жахливий сморід. Загалом ці квартири виявилися більш некомфортними, ніж жалюгідні хатини, в яких на найбагатшому ґрунті Європи мільйони російських* (узагальнення від бельгійця) селян проживали посеред жахливих страждань, в пошарпаному одязі, їли зі спільної миски ложками, грубо вирізьбленими зі шматків дерева.75 відсотків наших солдатів були робітниками. Багато хто з них у свій час дослухався до радянської пропаганди. Вони стояли з роззявленими ротами, коли побачили, в яких умовах розпаду та виснаження перебуває російський пролетаріат. Вони хитали головами, змушені двічі подивитися на цю сцену, перш ніж повірити в це.Гітлер спробував небезпечний експеримент. Сотні тисяч німецьких робітників, мобілізованих та відправлених на Східний фронт, могли б стати небезпечними порівняннями, якби радянська влада справді досягла великих успіхів для робітничого класу.Навпаки, кожен німець згадував чудове житло робітників у Райху, його комфорт, сімейні сади, клініки та пологові для народу, дозвілля, оплачувані відпустки, чудові круїзи до Скандинавії чи Середземномор'я. Вони згадували своїх дружин, своїх дітей, щасливих, здорових, добре одягнених. Дивлячись на обшарпаний російський народ, жалюгідні халупки, похмурі та хисткі робітничі квартири, вони робили чіткі висновки.Ніколи ще робітнича група не здійснювала такої навчальної поїздки.Чотири роки по тому порівняння спрацювало у зворотному напрямку: накравшись годинників, ювелірних виробів, одягу з усієї Східної Європи, радянський солдат повернувся до СРСР незадоволеним, вражений комфортом некомуністичних країн і з огидою до свого «раю» з дерев'яних ложок, рваних суконь та брудних екскрементів, що розкинулися навколо його будинків-бараків".